Владика Володимир Фірман: «Прошу про молитву, щоб я був добрим служителем для всіх вас»
«Дякуйте за все завжди Богові й Отцеві в ім’я Господа нашого Ісуса Христа» (Еф. 5, 20). Такими словами зі Святого Письма розпочав подячне слово владика Володимир Фірман, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ, у день своєї єпископської хіротонії у Марійському духовному центрі «Зарваниця» 27 серпня 2023 року.
Передовсім нововисвячений архиєрей зазначив, що цей історично-знаменний день єпископської хіротонії розділив його життя та служіння на «до» і «після». Водночас, за його словами, це — момент «досвідчення такої відповідальності за свою Церкву, у якій люблячий Господь поклав на мене „печать апостольства“ (пор.: І Кор. 9, 2)». Тож перша подяка була звернена до Господа Бога: «Хочу сказати своєму Творцеві: „Великий Ти, Господи, і дивні діла твої, і не має єдиного слова, що задовільно оспівало б чудеса Твої…“, із трепетом у серці вклоняюся і дякую Триєдиному Богові за все, що Він воздав мені. „На Тебе уповає серце моє і ти допоможеш мені!“».
Далі владика звернувся до Пресвятої Богородиці, прославленої у чудотворній іконі Зарваницької Божої Матері. «Хочу висловити слова подяки Пресвятій Богородиці, любов та опіку якої я відчував по-особливому, бо народився і виріс у Зарваниці — місці, де присутність і відчуття Божої Матері так реально ознаменовані чудесами, які відбувалися і відбуваються біля Її чудотворної ікони! „Повсякчасно буду твоє ім’я хвалити і славословитиму його піснями“ (Сир. 51, 10), „бо ще не чувано ніколи, щоб вона не помогла…“».
Звертаючись із вдячністю до Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава, промовець відзначив його жертовне служіння своїм вірним під час воєнного лихоліття. «Ваше батьківське слово, з яким ви звертаєтеся до мільйонів українців, щоб їх підтримати на дусі і скріпити у вірі, — це свідчення того, як вболіваєте за свою паству, як плекаєте її. Ваша присутність серед нас є немов те світло, що розвіює темряву, ваше слово, як цілюща вода, що вгамовує спрагу в ці часи воєнного лихоліття. Ви — живий приклад, яким повинен бути слуга Христа, щоб успішно проповідувати Добру новину людям, об’являючи світові своїм життям правдиве обличчя Христа», — сказав він.
Читайте також: «Сьогодні вашим „так“ Богові й Церкві тішаться небо, земля та український народ», — Глава УГКЦ до владики Володимира Фірмана під час хіротонії
Відтак подякував усім владикам Синоду Єпископів УГКЦ за те, «що виразили таку велику довіру, обравши єпископом, і батьківською любов’ю огорнули мене, приоздобивши цю любов своєю молитвою і благословенням», а також Папі Францискові за благословення цього вибору та братам-єпископам із Римо-Католицької Церкви в Україні.
«У кожного в житті є люди, які справили на нас незабутнє враження, вклали в нас, без перебільшення, свою душу, інвестували свої знання, досвід, жертвували за нас молитву і піст. Цією людиною для мене є митрополит Василь Семенюк, — наголосив владика Володимир Фірман та додав: — Прийміть, будь ласка, владико, слова вдячності й уклін за вашу духовну опіку і за все, що зробили для мене й на що давали архиєрейське благословення. Прийміть мене як свого ще одного помічника, щоб, виконуючи Божу волю, я міг бути вашим вірним помічником». Також не забув висловити вдячність і другому співсвятителеві — владиці Богданові Данилу, єпископу пармської єпархії Святого Йосафата, який задля цієї події подолав тисячі кілометрів зі Сполучених Штатів Америки.
Промовив слова вдячності та прихильності проповідник і владиці Теодорові, «який своєю тихою любов’ю завжди вчасно приходить у важкі хвилини і перебуває на сторожі добра кожного священника, для усіх вірних нашої єпархії».
«У цій канві подяк я висловлюю вдячність, цілую батьківські руки моїх тата Зіновія і мами Ганни, які передали мені від Бога життя та виховували мене з дитинства!».
Після цього єпископ звернувся до всіх священників Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, отців-економів із різних єпархій та екзархатів УГКЦ, із якими доводилося плідно співпрацювати, однокурсників із Тернопільської духовної семінарії, серед яких куратором курсу був теперішній екзарх Луцький владика Йосафат Говера, а особливо до священників Марійського духовного центру «Зарваниця», «що стали дуже близькими, а навіть рідними, і ми разом творили команду однодумців та співпрацівників у місці особливої присутності Богородиці».
«І саме в цьому контексті подяк, хочу дякувати й вимушено переселеним особам, які волею воєнних обставин змушені були покинути свої домівки і поселитися тут, у Зарваниці. Зрештою, багато хто з них їх втратив. І саме вони дали мені можливість зрозуміти, що все те, що ми посідаємо й маємо тут, що вважаємо статками, не є цінним, бо все можна втратити в одну мить, і що все це має свою цінність та значення для нас тільки тоді, коли є правдивий Божий мир. Ці люди стали для мене і тих, хто їм допомагав через мене, „вчителями милосердя і терпеливості“», — наголосив єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.
Окремо владика Володимир Фірман подякував представникам благодійних фондів із-за кордону, зокрема фонду «Hilferкeis fur Ternopil» в особі п. Катерини Шмід, товариству Святої Софії в Римі в особі о. Марка Семегена та в Бельгії в особі п. Петра Фірмана, організації «Реновабіс» в особі п. Мартіна Бюшемюлєра, о. Йосифові Фабішеку з Хоньковец (Словаччина), усім присутнім і тим, кого вже немає між нами. «Саме завдяки вам, завдяки вашій християнській та державницькій позицій ми інколи робили неможливе в людей, але можливе у Бога, адже сьогодні Марійський духовний центр „Зарваниця“ входить до асоціації Марійських європейських центрів», — відзначив владика.
Дякуючи своїм односельчанам, друзям дитинства, однокласникам, шкільним вчителям, класним керівникам шкільних років у Вишнівчицькій школі, жителям навколишніх сіл, нововисвячений архиєрей також назвав ім’я особи, завдяки якій його покликання утвердилося і він відбувся як священник. Це — отець-мітрат Дмитро-Петро Квич, багатолітній парох с. Зарваниця, найперший вчитель і наставник.
«Я дякую всім, хто мене знає, з ким доводилося працювати, служити й молитися, кого я ще не назвав по імені, але ви є в моєму серці, і запевняю всіх у своїй молитві», — підсумував єпископ.
Промовець також пригадав тих близьких його серцю людей, яких уже немає серед живих: покійних дідусів та бабусь і приклад їхньої віри й молитви, покійного брата Ярослава. «Схиляю у молитві голову перед світлою пам’яттю владики Михайла Сабриги, мого святителя, з рук якого я отримав дияконське й ієрейське свячення саме тут, у Зарваниці», — зазначив він.
У цей буремний воєнний час владика Володимир не міг оминути увагою українських захисників і захисниць: «Співпереживаю, молюся та благословляю всіх наших воїнів, яких знаю ще з початку війни 2014 року, яким мав можливість служити й далі служитиму разом із побратимами-капеланами. Їм теж велика вдячність і визнання. Наші воїни є для нас усіх взірцем найбільшої християнської любові та служіння: „Ніхто не має більшої любові, ніж той, хто віддає життя за друзів своїх“ (пор. Ів. 15, 13) і ви, дорогі воїни, тут сьогодні присутні, — живе свідчення цього».
«Тепер хочу звернутися до всіх тут присутніх. Вітаючи всіх вас нині в Зарваниці на архиєрейській хіротонії, прошу про молитву, щоб я зміг виконати волю Господню і був добрим служителем для всіх вас», — так завершив своє подячне слово владика Володимир Фірман, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.
Нагадаємо, що 27 серпня 2023 року в Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбулася єпископська хіротонія нового єпископа-помічника Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ владики Володимира Фірмана, дотеперішнього ректора цього відпустового місця. Головним святителем став Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав, а співсвятителями — владика Василь Семенюк, архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський, та владика Богдан Данило, єпископ єпархії Святого Йосафата з осідком у м. Парма (штат Огайо, США). Також у Божественній Літургії взяли участь чисельно зібрані єпископи, духовенство й вірні УГКЦ.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ