«Виховання — це справа серця»: у Львові відбувся табір для родин підлітків
25–27 вересня в Патріаршому домі у Львові відбувався табір для родин підлітків «Разом вдома». Участь у ньому взяло 15 родин. Захід організували з ініціативи Всеукраїнського молодіжного центру Міністерства молоді та спорту в партнерстві з Патріаршою комісією УГКЦ у справах молоді та у співпраці з Комісією у справах молоді Львівської архиєпархії.
Про це повідомляє «ДивенСвіт».
Програма табору поєднала психологічні зустрічі, командну роботу, арттерапію, спільні заняття для батьків і дітей, а також молитву, богослужіння та духовні розмови.
Як розповів заступник голови Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді о. Роман Демуш, проведення табору стало продовженням ініціатив із нагоди першого Дня підлітка в УГКЦ, який Церква відзначила 17 вересня.
«Цього року Глава Церкви проголосив День підлітка на виконання рішення Синоду Єпископів УГКЦ. Наша Патріарша комісія у справах молоді отримала доручення у співпраці з Катехитичною комісією, Комісією у справах родини та Душпастирською радою розробити його концепцію. Ми запропонували низку ініціатив на різних рівнях і, обговоривши їх із відповідними комісіями, подали рекомендації для його відзначення», — зазначив священник.
За його словами, такі події дають церковній спільноті та суспільству нагоду звернути особливу увагу на підлітків, які переживають важливий період становлення особистості й потребують уваги та опіки батьків, Церкви і суспільства.
Особливою складовою табору став духовний супровід: присутність священників, можливість особистої духовної розмови, спільна молитва й участь у богослужіннях.
«Виховання — це завжди про взаємодію різних складових. Святий Іван Боско казав, що виховання — це справа серця і тільки Господь має до нього ключі. Тому ми разом хочемо шукати ці ключі до наших сердець, щоби бути добрими батьками і добрими дітьми», — наголосив о. Роман.
Священник зауважив, що увага до підлітків не має обмежуватися одним днем у році.
«День підлітка, який ми вперше відзначили цього року в нашій Церкві, — це лише початок. Йдеться не тільки про 17 вересня, а й загалом про період навколо цього дня, — дня пам’яті святих Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії, який Синод визначив як День підлітка в Українській Греко-Католицькій Церкві», — пояснив він.
За словами о. Романа Демуша, із цієї нагоди на парафіях УГКЦ у різних країнах відбулися десятки, а можливо, й сотні ініціатив: зустрічі з єпископами, послання владик, вечірні перегляди фільмів і виховні зустрічі. Наразі комісія збирає інформацію, щоби проаналізувати результати цієї взаємодії.
«Уже знаємо, що День підлітка знайшов добрий відгук. Встановлення цього свята вже частково виконало свою місію, бо привернуло увагу до підліткового віку як до окремого періоду життя», — зазначив священник.
Досвід табору «Разом вдома» організатори планують використати для подальшої роботи з родинами.
«Цей табір для нас є пілотним проєктом, щоб надалі покращувати взаємини між батьками і дітьми та пропонувати виховні і просвітницькі ініціативи на різних рівнях. Щоб не тільки раз на рік згадували про підлітків, але щоб ця увага була постійною і, можливо, навіть зайняла окреме місце в душпастирстві нашої Церкви», — наголосив о. Роман.
Своїми очікуваннями та враженнями від табору поділилися його учасники.
Сергій та Уляна зі Львова приїхали разом із двома доньками, віком 12 і 15 років. Подружжя прагнуло краще зрозуміти підлітків та навчитися по-новому будувати з ними спілкування.
«Нас найперше спонукало те, що в нас є підлітки. У нашій сім’ї є старші й молодші діти. І, звісно, взаємодія батьків із підлітками трохи відрізняється від взаємодії з меншими дітьми. Вони бунтують, не хочуть просто виконувати бажання батьків. Тому нас цікавлять додаткові знання, можливість дізнатися, як взаємодіяти з дітьми», — розповів Сергій.
Раніше родина нечасто мала нагоду брати участь у подібних заходах разом. За словами Сергія, тематично подібні події, до яких вони долучалися, зазвичай були орієнтовані лише на батьків.
«Ми сприйняли таку нагоду позитивно. Тут є взаємодія і з дітьми. Мабуть, це цінніший формат, ніж коли тільки батьки беруть участь», — зазначив він.
Водночас доньок довелося переконувати поїхати до табору. Старшій було складніше зважитися на участь, натомість молодша погодилася майже відразу й уже під час заходу знайшла приятельку, що допомогло їй адаптуватися. Результати спільного досвіду родина планувала обдумати після завершення табору.
Сергій переконаний, що таких програм для батьків і дітей має бути більше.
«Ми мали нагоду тут поспілкуватися з іншими батьками, і, мабуть, багато хто з цим погодиться. У школі нас не вчили багатьох життєвих речей: взаємин між братами і сестрами, взаємин із батьками та дітьми, фінансового виховання. Як взаємодіяти з дітьми, особливо з підлітками, нас у школі не вчили, в інституті теж. І це одна з можливостей чогось навчитися й потім застосувати у своєму житті. Тому очікування одне — щоб такі програми розширювалися і поширювалися далі, щоби згодом цей досвід могли отримати й наші діти», — побажав він.
Юрій із дружиною Вікторією та дітьми Олександром і Веронікою родом із Харкова, а нині живуть у Львові. Чоловік розповів, що потрапив на табір майже випадково: дружина зареєструвала родину, а він до кінця не знав, чого очікувати.
«Я нечасто брав участь у таких подіях, тому для мене майже все нове. Якщо це робиться, значить, є люди, яких спонукає якась благородна місія, бажання ділитися, допомагати. Дуже цікаво спостерігати за всім, що тут відбувається. Було заняття із психологом — цікаво, весело і пізнавально. Наших підлітків умовляти не довелося. Погодилися одразу. Чого сидіти вдома, якщо можна побачити щось нове», — поділився Юрій.
Він наголосив, що уваги й підтримки потребують як підлітки, так і їхні батьки, яким важливо допомагати у вихованні дітей.
Наталя із Дніпропетровщини приїхала разом із донькою Олександрою. Вона прагнула змістовно провести час із дитиною, а можливість долучитися до події, співорганізатором якої є Церква, стала додатковою мотивацією. Доньку вмовляти не довелося: достатньо було сказати, що вони поїдуть до Львова, який Олександра дуже любить.
«Для мене це вже не перша поїздка до Патріаршого дому, тож я свідомо вирішила долучитися до події. Особливо важливо, що окрему увагу приділили підліткам. Молоді й підліткам треба приділяти більше уваги, тому що за ними наше майбутнє, наша відбудова», — зазначила Наталя.
Учасниця також відзначила можливість поспілкуватися з іншими батьками. За її словами, у такому середовищі легше говорити відкрито й усвідомлювати, що труднощі у взаєминах із дітьми переживають й інші родини.
«Я дуже рада, що потрапила до такого товариства. Я себе тут дуже комфортно і відкрито почуваю. І бачу, що проблеми, які є в нас у сім’ї, не унікальні — вони є в багатьох сім’ях», — поділилася Наталя.
