Жести Папи Франциска, які залишаться в українській історії
У день, коли світ прощається з Папою Франциском, якого називають «Понтифіком, що сколихнув Католицьку Церкву», українці дякують йому за потужний світовий голос на захист «мученицької України». Попри деякі неоднозначні висловлювання, його понтифікат залишив глибокий слід в історії українського народу — через жести солідарності, молитву й конкретну допомогу.
Голос за Україну на світовій арені
Постійна молитва за «мученицьку Україну»
Від початку свого понтифікату у 2013 році Папа Франциск звертав особливу увагу на Україну, але з 2022 року, коли розпочалася повномасштабна російська агресія, ця увага переросла в постійну турботу та молитовне заступництво. На тлі геополітичних потрясінь голос Папи став одним із найпомітніших у світі, коли йдеться про страждання українського народу.
«Молімося за мученицьку Україну», — ці слова стали постійним рефреном у публічних виступах понтифіка. Щонеділі після молитви «Ангел Господній», на щотижневих загальних аудієнціях, у різдвяних і великодніх посланнях Святіший Отець невтомно нагадував світові про трагедію, яка розгортається на українській землі. Звертаючись до дипломатичного корпусу та світових лідерів, він послідовно підкреслював моральний обов’язок міжнародної спільноти шукати способів встановлення в Україні справедливого і довготривалого миру.
В передостанній день свого життя, на Пасху, він сказав: «Нехай же Воскреслий принесе пасхальний дар миру в стражденну Україну та заохотить усі залучені сторони й надалі докладати зусилля, спрямовані на досягнення справедливого і тривалого миру».
Папа Франциск так часто і послідовно висловлювався на підтримку України після початку повномасштабного російського вторгнення, що ці вислови склали окрему книгу «Енцикліка про мир». Це видання стало важливим документальним свідченням постійної уваги понтифіка до страждань українського народу та його невтомних закликів до справедливого миру.
Жест з українським прапором з Бучі
У квітні 2022 року, після виявлення звірств російських військових у Бучі, Папа Франциск під час загальної аудієнції у Ватикані розгорнув перед вірянами закривавлений український прапор, привезений з міста. Він поцілував цей прапор, а також запросив до себе дітей-біженців з України, які втекли від війни.
Визнання Голодомору геноцидом
Особливого значення набуло визнання Папою Голодомору геноцидом українського народу. У листопаді 2022 року Франциск публічно назвав Голодомор 1932–1933 років «геноцидом, штучно спровокованим Сталіним». Це стало найрішучішим засудженням радянських злочинів з боку Ватикану за всю історію. Понтифік проводив паралелі між стражданнями українців тоді й тепер, говорячи про «мучеництво» сучасних українців — дітей, жінок, літніх людей — від військової агресії: «Пам’ятаймо про багатостраждальну Україну. Цієї суботи припадає річниця жахливого геноциду Голодомору, масового вбивства голодом у 1932–1933 роках, штучно спровокованого Сталіном. Молімося за жертви цього геноциду, і молімося за численних українців, дітей і жінок, похилих віком, малят, які сьогодні зазнають мучеництва агресії».
Лист до українського народу
Кульмінацією уваги Папи до українського питання став його особистий лист до українського народу, опублікований 24 листопада 2022 року, через дев’ять місяців після початку повномасштабного вторгнення. «Дорогі брати і сестри українці! […] Єднаю мої сльози з вашими і хочу вам сказати, що немає дня, коли б я не був поруч із вами і не тримав би вас у своєму серці і у своїх молитвах. Ваш біль — це мій біль», — писав Франциск у цьому безпрецедентному зверненні. Такого листа Римські Архиєреї не писали до жодного з народів світу.
Онлайн-зустріч Папи Франциска з українською молоддю
1 лютого 2025 року Папа Франциск з Дому святої Марти у Ватикані звернувся до української молоді під час онлайн-зустрічі, організованої в Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві Апостольською нунціатурою в Україні та Главою УГКЦ Блаженнішим Святославом. Учасники з Києва, Львова, Харкова, а також з Варшави, Мюнхена, Лондона, Чикаго та Торонто поділилися своїми свідченнями про життя під час війни.
Папа закликав молодь до патріотизму: «Сьогодні місія молодих українців — бути патріотами. І ви не повинні ховатися від усіх проблем, які у вас є, від війни. Бути патріотами, любити свою Батьківщину! Зараз Ваша Батьківщина поранена війною… Але любити Батьківщину. Це прекрасна річ». Він також наголосив на важливості пам’яті про героїв. Папа поділився особистою історією про українського солдата Олександра, чиї Євангеліє та вервицю він зберігає на своєму столі як реліквії: «Для мене це реліквія вашого юнака, який віддав своє життя за батьківщину. Вона лежить у мене на робочому столі, і я молюся щодня. Ми повинні пам’ятати цих наших героїв, які захищали Батьківщину».
Зміцнення Української Церкви
Призначення єпископів для УГКЦ
Синод Єпископів УГКЦ з Папою Франциском, 6 вересня 2023 рокуПід час понтифікату Папи Франциска Українська Греко-Католицька Церква отримала значну підтримку та визнання. Це проявилось насамперед у призначенні 22 єпископів УГКЦ від 2013 до 2024 року, серед них:
2013–2015 роки:
- Євген Попович (2013)
- Михайло Бубній, Василь Тучапець, Богдан Манишин, Йосафат Мощич, Григорій Комар, Богдан Данило (2014)
- Теодор Мартинюк (2015)
2016–2020 роки:
- Володимир Груца (2016)
- Андрій Рабій (2017)
- Петро Лоза (2018)
- Іван Кулик (2019)
- Степан Сус, Микола Бичок (2020)
2021–2024 роки:
- Аркадій Трохановський (2021)
- Максим Рябуха (2022)
- Микола Семенишин, Андрій Хім'як, Володимир Фірман, Петро Голіней, Михайло Квятковський (2023)
- Михайло Смолінський (2024)
Створення Апостольського екзархату в Італії
Особливою віхою у відносинах Святого Престолу з Українською Церквою стало створення 11 липня 2019 року Апостольського екзархату для українців візантійського обряду в Італії. Ця церковна територіальна одиниця охопила всю Італію, де на той час проживало близько 70 тисяч вірних, згуртованих у 145 громад, з духовною опікою 62 священників. Катедральним храмом та осідком Апостольського екзархату став парафіяльний храм святих Сергія і Вакха в Римі. У жовтні 2020 року Папа призначив владику Діонісія Ляховича першим Апостольським екзархом для українців католиків в Італії. А 7 березня 2025 року дарував українцям в Італії нового пастиря — владику Григорія Комара, Апостольського адміністратора екзархату УГКЦ в Італії.
Призначення українця кардиналом
Знаковою подією стало оголошення 6 жовтня 2024 року про призначення єпарха Мельбурнського УГКЦ владику Миколу Бичка кардиналом і введення його до Колегії кардиналів під час консисторії 7 грудня 2024 року. У свої 44 роки владика Микола став наймолодшим кардиналом і сьомим українським кардиналом в історії Української Греко-Католицької Церкви після Ісидора (1385–1463), митрополита Київського, Михайла Левицького (1774–1858), митрополита Львівського і Галицького, Сильвестра Сембратовича (1836–1898), митрополита Львівського і Галицького, Патріарха Йосифа Сліпого (1892–1984), Глави УГКЦ, Блаженнішого Мирослава Івана Любачівського (1914–2000), Глави УГКЦ, Блаженнішого Любомира Гузара (1933–2017), Отця і Глави УГКЦ.
Зустріч з Всеукраїнською радою Церков
Історичною стала також зустріч Папи Франциска з Всеукраїнською радою Церков і релігійних організацій 25 січня 2023 року. Вперше в історії Ватикану Папа прийняв представників різних конфесій з України, назвавши їхню єдність «знаком миру та джерелом надії». Під час цієї зустрічі релігійні лідери України розповіли понтифіку про наслідки російської агресії та подякували за духовну й гуманітарну підтримку.
Гуманітарна місія для постраждалих українців
Ініціатива «Папа для України»
Вагомим внеском Папи Франциска у підтримку українського народу стала гуманітарна акція «Папа для України», яка розпочалася 24 квітня 2016 року. За ініціативою Святішого Отця в католицьких церквах Європи відбувся збір коштів для потреб постраждалих від воєнних дій на Донбасі та внутрішньо переміщених осіб.
Папа особисто пожертвував значний внесок із власних фондів. Протягом дії ініціативи (квітень 2016 — листопад 2018) було освоєно 15 мільйонів євро, з яких 5 мільйонів — особистий внесок понтифіка. Папська допомога стала видимим знаком солідарності Католицької Церкви з кожною страждаючими людьми в Україні, незалежно від віри, конфесії, етнічної належності чи політичних переконань.
За цей час допомогу в різних напрямах отримали близько 980 тисяч людей: пацієнти лікарень, малозабезпечені та багатодітні сім’ї, самотні люди похилого віку, які втратили все й залишилися без найнеобхіднішого. Важливо, що ця ініціатива мала інклюзивний характер і була спрямована на підтримку всіх постраждалих українців, незалежно від їхньої релігійної належності.
Допомога під час повномасштабної війни
Після початку повномасштабної війни в лютому 2022 року гуманітарна підтримка України з боку Ватикану набула нових форм. Кардинал Конрад Краєвський, папський елемозинарій (відповідальний за благодійність від імені Папи), неодноразово особисто відвідував Україну, зокрема прифронтові зони. Під час своїх численних візитів кардинал привозив швидкі допомоги та гуманітарні вантажі, які розподілялися серед найбільш постраждалих українців.
Символом папської турботи стали візити кардинала до найгарячіших точок бойових дій, де він особисто передавав допомогу та молився з постраждалими. Ці візити мали не лише практичне значення, але й стали потужним символом духовної підтримки українців у найважчі часи випробувань.
Лікування українських дітей у Ватикані
Важливою складовою гуманітарної допомоги стала програма лікування українських дітей, постраждалих від війни, у дитячій лікарні Ватикану «Бамбіно Джезу» (Bambino Gesù). За ініціативою Папи Франциска ця провідна європейська педіатрична клініка відкрила свої двері для українських дітей, які потребували складного лікування та реабілітації.
Тут маленькі українці отримували не лише найсучасніше медичне лікування, але й психологічну підтримку, так необхідну дітям, травмованим війною. Програма передбачала також допомогу родинам цих дітей, включаючи проживання у Римі на час лікування.
Сприяння поверненню українських полонених
Особливим напрямком гуманітарної діяльності Папи Франциска стало сприяння поверненню українських військових і цивільних з російського полону. Завдяки дипломатичним зусиллям Ватикану та особистому втручанню Святішого Отця вдалося організувати звільнення багатьох українців, які перебували у полоні.
Знаковим став випадок із поверненням двох священників Української Греко-Католицької Церкви — отця Івана Левицького та отця Богдана Гелети. Їхнє звільнення стало результатом переговорів за участі ватиканських дипломатів та особистого клопотання Папи.
Продовження підтримки через благодійні організації
Ватикан продовжив надавати гуманітарну допомогу Україні також через різні канали, включаючи «Карітас» та інші благодійні організації. Папа Франциск не лише висловлював занепокоєння та співчуття, але й активно закликав міжнародну спільноту до конкретних дій для полегшення страждань українського народу.
Особисті жести, які зворушили українців
Візит до української базиліки в Римі
Окрім офіційних заяв та ініціатив, Папа Франциск продемонстрував глибокий особистий зв’язок з Україною через низку символічних жестів. Одним із найзворушливіших моментів став його візит 28 січня 2018 року до української базиліки Святої Софії в Римі — греко-католицького храму в Італії, спорудженого патріархом Йосифом Сліпим.
Понад три тисячі українців зустрічали понтифіка в цей день. У своєму виступі Папа згадав видатних діячів УГКЦ: Йосифа Сліпого, Степана Чміля та Любомира Гузара. Окремо він відзначив героїзм українських жінок-мігранток, які зберігають віру і стають підтримкою для багатьох літніх італійців, називаючи їхню працю місією милосердя. Після промови Папа спустився до крипти собору для вшанування похованих там діячів УГКЦ і символічно випустив у небо білих голубів — знак миру.
Щоденна молитва перед українською іконою
Однак найбільше сердець українців зворушило особисте свідчення Франциска про його щоденну молитву. «Хочу розповісти вам один секрет, — поділився тоді Папа. — Вночі, перед тим, як іти до ліжка, та вранці, коли прокидаюсь, я завжди зустрічаюся з українцями… Щовечора, перед тим, як іти спати, цілую ікону Пресвятої Богородиці, яку мені подарував ваш Верховний Архиєпископ, і зранку також вітаюся з нею. Тож можна сказати, що розпочинаю та завершую день по-українськи».
Ця ікона, подарована ще в Аргентині Блаженнішим Святославом, стала для Папи Франциска особливим символом духовного єднання з українським народом. Щоденна молитва перед нею — не просто ритуал, а глибокий жест солідарності в часи випробувань.
У листі до українського народу від 24 листопада 2022 року Папа знову згадав про свою молитву: «У Тої, як писав великий син вашої землі, що „в мир наш Бога принесла“, не втомлюймося просити жаданого дару миру, будучи певними, що „для Бога нема неможливої жадної речі!“».
Цей зворушливий духовний зв’язок — починати і завершувати день «по-українськи» — можливо, найкраще ілюструє особливе місце України в серці Папи Франциска. Попри географічну відстань, він знаходив спосіб щодня єднатися з українським народом у молитві, демонструючи, що справжня солідарність долає будь-які кордони та виражається не лише в офіційних заявах та гуманітарних ініціативах, але й у тихих, щоденних жестах любові та духовної підтримки.
о. Тарас Жеплінський, Микола Мудрик,Департамент інформації УГКЦ
