Звернення Глави УГКЦ у 248-й тиждень повномасштабної війни, 15 листопада 2026 року

15 листопада 2026, 20:40 10

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі брати і сестри!

Цієї неділі ми вже відраховуємо 248-й тиждень великої, кривавої, повномасштабної святотатської війни. На жаль, минулий тиждень знову був дуже важким для нашого народу, непростим для всіх, хто бореться і віддає своє життя заради нашої свободи й незалежності.

На всій лінії фронту точаться тяжкі бої, а ворог невпинно атакує наші міста і села.

Привертає увагу те, що цього тижня найбільше атакзазнали саме підприємства харчової промисловості — ті, що забезпечують наш народ продуктами харчування.

Усіх нас сколихнула атака 11 листопада на місто Чорноморськ, коли ворог знову завдав удару по центральному ринку, де перебували люди, які прийшли придбати продукти харчування.

Хочемо вкотре подякувати Господу Богу і Збройним силам України, нашим захисникам за те, що й цього тижня Україна вистояла, а ми вижили і можемо далі служити нашому народові, Господу Богу та Його святій Церкві.

У центрі уваги світової громадськості були важливі переговори, що відбувалися 10 ‒11 листопада в місті Абу-Дабі за участю української, російської делегацій та інших сторін.

Особливо важливо, що одним із результатів цієї зустрічі може стати новий масштабний обмін військовополоненими. Однак потрібно розуміти, що успішність переговорного процесу не можна вимірювати гучними заявами. Навіть досягнення прогресу в гуманітарних питаннях має величезне значення, хоча й не дає підстав плекати ілюзії щодо швидкого встановлення миру чи припинення війни.

Важливо усвідомлювати, що за іменами й кількістю наших військовослужбовців, яких вдається врятувати з російського полону, стоять не просто цифри чи статистичні дані. Можливо, саме такий вигляд це має збоку або в межах різних бюрократичних процедур. Але за кожною цифрою — конкретна людська доля, історія страждання і болю, історія родин, які чекають повернення своїх дітей, рідних і близьких із російських катівень.

Дякуємо Господу Богу і всім, хто долучився до цих зусиль. Дякуємо за надію на повернення додому наших військовослужбовців. Водночас молимося, щоб міжнародні зусилля задля припинення війни в Україні не припинялися і не зводилися лише до досягнення видимих зовнішніх результатів. Адже успішність переговорів можна виміряти лише їхньою здатністю зупинити зло, припинити агресію і врятувати людські життя.

Цієї неділі наша Церква, як і весь католицький світ, відзначає День убогого. Не тільки цього дня, але саме нині особливу увагу звертаємо на тих, хто найбільше вразливий в умовах війни, хто найбільше потребує допомоги. Слово «убогий» в українському духовному розумінні означає людину, до якої Бог є найближчим. Тому служіння вбогому має глибокий релігійний вимір: це служіння стражденному Христові, який стукає до наших дверей і сердець.

У всіх наших парафіях уже вкотре триває акція «Нагодуй убогого». В умовах цієї війни, коли цілі міста занурюються в темряву через брак електроенергії, коли люди не мають змоги приготувати собі їжу, особливо важливими стають простори християнської солідарності, людського тепла, взаємодопомоги й уваги до потреб ближнього.

Нехай Господь Бог допоможе нам послужити всім, хто під час війни опиняється в крайній скруті. Нехай християнська любов панує між нами і стає нашою силою, силою нашої стійкості. Тому вкотре хочемо сказати на весь світ: Україна стоїть, Україна бореться, Україна молиться!

Дивлячись у прийдешній тиждень, хочемо вкотре нагадати, що, відповідно до рішення Синоду Єпископів нашої Церкви, з 21 по 27 листопада в усій нашій Церкві — в Україні та на поселеннях — відбудеться Тиждень молитов за покликання до священничого і богопосвяченого життя.

21 листопада святкуватимемо свято Введення в храм Пречистої Діви Марії. Це свято традиційно пов’язане з християнським вихованням, адже нагадує про дар життя, у якому закладене особливе, особисте й неповторне покликання кожної дитини. Ми покликані шанувати гідність дитини, творячи в наших храмах і парафіях простір, дружній до неї. Тому так важливо молитися, щоб Господь Бог послав працівників на свої жнива.

Наша Церква розвивається, жнива стають дедалі більшими, а робітників на них щоразу менше. Тому сподіваємося, що дівчата і хлопці відчують покликання до священничого та богопосвяченого життя. А батьки, душпастирі й вихователі допоможуть їм увійти до храму, зробити крок назустріч Богові, віднайти власну дорогу посвячення Йому в цьому житті.

Цієї неділі, ввечері, розпочинаємо також Різдвяний піст — час радісного підготування до Різдва Христового. Цей піст, який ми часто називаємо Пилипівкою, адже він починається в день свята апостола Пилипа, є для нас важливим часом підготування душі, серця і всього життя до таїнства воплочення Божого Сина. Лише через духовну підготовку можемо гідно відсвяткувати Різдво.

Заохочую всіх у цей час творити у своєму житті простір для Бога, боротися зі своїми гріхами. На початку цього пісного шляху прийдіть до сповіді, відвідайте свого духовного провідника, разом із ним складіть програму посту, визначте власну дорогу до Різдва. Усе це допоможе вам звільнитися від зла, яке вас поневолює, і справді змінитися. Коли зростатимемо у вірі, надії, любові та інших чеснотах християнського життя, тоді Христос воплотиться втіло нашої Церкви через чеснотливе життя сучасних християн. Саме так навчає нас святий Максим Ісповідник.

Бажаю всім вам благословенного часу підготування до Різдва Христового!

А ми молимося: Господи, благослови Україну! Прийди до нас, допоможи нам у нашому житті творити простір, уякому Ти зможеш бути присутнім і через наші руки творити чудеса в сучасному світі.

Господи Ісусе Христе, Сину Божий, Царю миру, благослови нашу землю, зупини війну, даруй нашій Батьківщині, нашому народові Твій справедливий, небесний мир.

Благословення Господнє на вас, Його благодаттю і людинолюбʼям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Слава Ісусу Христу!

Персони

Інші фото та відео

Дивіться також