Звернення Глави УГКЦ у 249-й тиждень повномасштабної війни
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Цієї неділі ми вже нараховуємо 249-й тиждень великої, повномасштабної війни. Цей тиждень був одним із найкривавіших за останні тижні, місяці, а можливо, й за весь минулий рік. На всій лінії фронту точаться важкі бої, але цього тижня росіяни навмисно завдали ударів по сакральних спорудах України. Постраждали римо-католицький катедральний собор в Одесі та Володимирський собор у Києві. Було пошкоджено також дипломатичні установи в центрі нашої столиці.
У ніч на 20 листопада ворог завдав одного з наймасованіших ударів по всій Україні. Лише Київ пережив шість хвиль балістичних атак. Було пошкоджено мости через Дніпро. Наша критична інфраструктура знову зазнала ударів, а міста, які й так уже знеструмлені, вкотре опинилися перед суворою реальністю енергетичної кризи в центральній, східній та південній частинах України.
Ми хочемо подякувати Господу Богу та Збройним силам України за те, що й цього тижня ми вистояли. Дуже важливо, щоб навіть тоді, коли могутні світу цього зустрічаються на найвищому рівні, намагаючись поділити між собою сфери впливу, голос стражденної України звучав і був почутим у всьому світі. І саме цього тижня, 17 листопада, Моніторингова місія ООН повідомила, що в жовтні в Україні загинуло щонайменше 372 цивільні особи, майже дві тисячі було поранено. Це на 95 відсотків більше постраждалих, ніж за той самий місяць минулого року. А за десять місяців 2026 року загинуло більше цивільних, ніж за весь минулий рік. Отож кількість жертв в Україні стрімко зростає. І так важливо, щоб світ не звикав до збільшення кількості невинних жертв.
Проте цього тижня відбулося й кілька дуже світлих подій. Україна відзначила День гідності та свободи. Двадцять першого листопада ми згадували подію, яка стала відома на весь світ як Революція гідності. Вчора на Інститутській ми освятили оновлений храм Новомучеників УГКЦ, збудований на тому місці, де було пролито найбільше невинної крові.
Цей храм є голосом крові Героїв Небесної сотні. Пам’ять про гідність і свободу стає моральним імперативом нашої сучасної історії та нашого життя. Так важливо, щоб голос крові Героїв Небесної сотні ми й нині чули у своїх серцях як заклик до дії.
Згадаймо сьогодні слова папи Венедикта XVI про те, що усвідомлення власної гідності вже є революцією. Вкотре хочу наголосити, що Революція гідності стала моральним преображенням українського суспільства, коли ми сказали «ні» державній системній корупції, яка й сьогодні є бичем, що роз’єднує наше суспільство, насильству, зокрема з бокувлади щодо цивільного населення, та колоніальним претензіям росії, яка й далі хоче вирішувати долю України та Європи.
Сьогодні голос Героїв Небесної сотні кличе нас до гідності та свободи, спонукає захищати Батьківщину й утверджувати все те, що тепер називаємо справжніми європейськими цінностями. Пам’ятаючи про Революцію гідності, ми хочемо обстояти гідність українця в сучасній боротьбі і промовляємо на весь світ: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!
Учора, 21 листопада, за новим стилем ми святкували Введення в храм Пречистої Діви Марії. Це дуже глибоке свято, у якому відкривається гідність дитини.
Творімо в наших парафіях простори, дружні до дитини. У цих просторах ми бачимо, як Господь Бог продовжує будувати свій храм серед свого народу. І цим храмом, храмом Святого Духа, є людина — Божа дитина.
Недаремно саме в це свято, згідно з рішенням Синоду Єпископів нашої Церкви, ми розпочали Тиждень молитов за покликання до священничого та богопосвяченого життя. Бо сьогодні Христос кличе до храму кожну людину, але серед усіх покликаних обирає тих, кому хоче довірити найсвятіше. Він хоче ввести їх у святая святих свого таїнственного, Божественного життя і присутності серед людей третього тисячоліття.
Тому сьогодні хочу попросити всіх: молімося за покликання до священничого стану та монашого подвигу внашому народі. Прошу батьків поглянути на своїх дітей іншими очима й побачити в них храм Святого Духа, який будує Господь у вашій домашній Церкві. Запрошую всіх наших священників супроводжувати та підтримувати покликання до богопосвяченого життя і священничогослужіння.
Ми сьогодні хочемо молитися за наші семінарії та спільноти богопосвяченого життя, які покликані допомогтинашим дівчатам і хлопцям дозріти до цілковитої посвяти Богові.
Ми просимо: Господи, жнива великі, а робітників мало. Пошли Твоїх робітників на ці великі жнива. Серед цієї лютої війни будуй Твій храм у наших серцях. Поклич багатьох до Твого священного, посвяченого Тобі служіння. Господи, Царю миру, зупини війну в Україні. Благослови наш багатостраждальний український народ Твоїм справедливим, небесним, гідним людини миром.
Благословення Господнє на Вас, Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Слава Ісусу Христу!








