І Послання Апостола Йоана
1 Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя, —
2 а життя об’явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, —
3 що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність — з Отцем і з його Сином Ісусом Христом.
4 І це ми вам пишемо, щоб наша радість була повна.
5 А ось та звістка, що ми від нього чули й звістуємо вам: Бог — світло, й ніякої у ньому темряви немає.
6 Коли ми кажемо, що маємо з ним спільність, а ходимо в темряві, то ми говоримо неправду й не чинимо правди.
7 А коли ходимо у світлі, як він сам — у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищує від усякого гріха.
8 Коли ми кажемо, що гріха не маємо, то ми самих себе обманюємо, і правди в нас немає.
9 Якже ми визнаємо гріхи наші, то він — вірний і праведний, щоб нам простити гріхи наші й очистити нас від усякої неправди.
10 Коли ми кажемо, що не згрішили, ми чинимо його неправдомовним, і слова його в нас немає.
1 Мої дітоньки, пишу вам те, щоб ви не грішили. Якже згрішить хтось, ми маємо заступника перед Отцем, Ісуса Христа, праведного.
2 Він — примирення за наші гріхи, і не лише за наші, а й за гріхи усього світу.
3 З того знаємо, що ми його спізнали, коли ми заповіді його бережемо.
4 Хто каже: «Я його знаю», і заповідей його не зберігає, той неправдомовець і в тому правди немає.
5 А хто береже його слова, в тому любов Божа справді досконала. З того й знаємо, що ми у ньому.
6 Хто каже, що в ньому перебуває, повинен так поводитись, як він поводився.
7 Любі! Не нову заповідь вам пишу, але давню, що ви одержали спочатку. Ця давня заповідь — слово, що ви чули.
8 Проте, нову заповідь пишу, — це правдиве в вас і в ньому, — бо темрява проминає, і правдиве світло вже світить.
9 Хто каже, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той у темряві й досі.
10 Хто ж любить брата свого, той у світлі перебуває, і в ньому нема причини до падіння.
11 Хто ж ненавидить брата свого, той у темряві, і в темряві він ходить, і куди йде, не знає, бо темрява у нього засліпила очі.
12 Пишу вам, дітоньки, бо ваші гріхи відпущені вам із-за його імени.
13 Пишу вам, батьки, бо ви спізнали того, хто споконвіку. Пишу вам, юнаки, бо ви перемогли лукавого.
14 Писав вам, дітоньки, бо ви Отця спізнали. Писав вам, батьки, бо ви спізнали того, хто споконвіку. Писав вам, юнаки, бо ви сильні, і слово Боже у вас перебуває, і ви перемогли лукавого.
15 Не любіть світу, ні того, що у світі. Коли хтось любить світ, в того немає любови Отця;
16 бо все, що у світі, — пожадливість тіла, пожадливість очей і гординя життя, — не від Отця, а від світу.
17 А світ проминає, і його пожадливість; той же, хто чинить волю Божу, перебуває повіки.
18 Дітоньки, остання це година! І як ви чули, що має прийти антихрист, а тепер багато антихристів постало, то з цього пізнаємо, що остання година настала.
19 З-поміж нас вийшли, але з-між нас не були, — бо коли б з-між нас були, були б зосталися з нами, — лише щоб виявилося, що не всі вони від нас.
20 Ви ж маєте помазання від Святого й усе знаєте.
21 Я вам писав не тому, що ви не знаєте правди, а тому, що ви її знаєте і що ніяка брехня не походить від правди.
22 Хто неправдомовець, як не той, хто перечить, що Ісус є Христос? Він — антихрист, що відрікається Отця і Сина.
23 Кожний, хто відрікається Сина, той і Отця не має. Хто ж визнає Сина, має й Отця.
24 Те, що ви чули спочатку, нехай у вас перебуває. Якщо у вас буде перебувати те, що ви спочатку чули, то й ви будете в Сині і в Отці перебувати.
25 Ось та обітниця, яку він сам обіцяв вам: життя вічне.
26 Це я вам написав про тих, що вводять вас в оману.
27 А помазання, що ви від нього прийняли, у вас перебуває, і ви не потребуєте, щоб хтось навчав вас, бо його помазання вас про все навчає. Воно і правдиве, і необманне. Так, як воно вас навчило, перебувайте в ньому.
28 Отож, дітоньки, перебувайте в ньому, щоб, як з’явиться, ми мали довір’я і не осоромилися перед ним під час його приходу.
29 Коли ви знаєте, що він праведний, то знайте теж, що всякий, хто чинить справедливість, від нього народився.
1 Дивіться, яку велику любов дарував нам Отець, щоб ми дітьми Божими звалися. Ми і є ними. І тому світ нас не знає, бо він його не спізнав.
2 Любі! Ми тепер — діти Божі, і ще не виявилося, чим будемо. Та знаємо, що коли виявиться, ми будемо до нього подібні, бо ми побачимо його, як є.
3 І кожен, хто має на нього цю надію, себе очищує, так само, як і він чистий.
4 Кожен, хто чинить гріх, чинить також беззаконня, бо гріх є беззаконня.
5 Ви ж знаєте, що він з’явився, щоб наші гріхи взяти, а гріха в ньому нема.
6 Кожен, хто в ньому перебуває, не грішить. Кожен, хто грішить, його не бачив і його не спізнав.
7 Дітоньки, ніхто нехай не вводить вас в оману. Хто чинить правду, той праведний, як і він — праведний.
8 Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. На це з’явився Син Божий, щоб знищити діла диявола.
9 Кожен, хто народився від Бога, гріха не чинить, бо його насіння в ньому перебуває; і він не може грішити, бо він від Бога народився.
10 З того виявляються діти Божі й діти дияволові: кожен, хто не чинить справедливости, не є від Бога, а й той, хто не любить брата свого.
11 Бо це та звістка, яку ви від початку чули: щоб один одного любити,
12 а не як Каїн, який був від лукавого й убив брата свого. Та й за що він забив його? Бо лихі були його вчинки, а брата його — справедливі.
13 Не дивуйтеся, брати, коли світ вас ненавидить.
14 Ми знаємо, що ми перейшли від смерти до життя, бо любимо братів. Хто не любить, той у смерті перебуває.
15 Кожен, хто ненавидить брата свого, — душогубець, а ви знаєте, що ніякий душогубець не має в собі життя вічного, що в ньому перебувало б.
16 З цього ми спізнали любов, бо він за нас поклав свою душу; і ми також повинні за братів душі класти.
17 Коли хтось має достатки цього світу і бачить брата свого в нестачі й замикає перед ним своє серце, то як любов Божа може перебувати в ньому?
18 Дітоньки! Не любімо словом, ані язиком, лише — ділом і правдою.
19 З цього ми спізнаємо, що ми від правди, і заспокоїмо перед ним серце наше;
20 Коли б нас обвинувачувало серце: Бог більший, ніж наше серце, і він усе знає.
21 Любі! Коли серце не винує, то ми маємо довір’я перед Богом,
22 і що б ми не просили, одержуєм від нього, бо заповіді його бережемо і чинимо те, що йому вгодне.
23 А ось його заповідь: Вірувати в ім’я його Сина Ісуса Христа й любити один одного, як він дав був нам заповідь.
24 Хто його заповіді зберігає, той і перебуває в нім, а він у ньому; і ми знаємо, що він у нас перебуває, від Духа, що його він дав нам.
1 Любі, не кожному духові вірте, а випробовуйте духів, чи вони від Бога, — багато бо лжепророків прийшло на світ.
2 З цього спізнавайте Божий дух: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі, той від Бога.
3 А кожен дух, що не визнає Ісуса, — той не від Бога, але антихриста, про якого ви чували, що він прийде, та й тепер уже у світі.
4 Ви, діточки, від Бога, і перемогли їх, бо більший той, хто у вас, ніж той, хто у світі.
5 Вони від світу, тому й говорять по-світському, і світ їх слухає.
6 Ми — від Бога. Хто знає Бога, слухає нас; хто ж не від Бога, не слухає нас. З цього спізнаємо дух правди й дух омани.
7 Любі, любім один одного, бо любов від Бога, і кожен, хто любить, народився від Бога і знає Бога.
8 Хто не любить, той не спізнав Бога, бо Бог — любов.
9 Цим виявилася до нас любов Божа, що Бог свого єдинородного Сина послав у світ, щоб ми жили через нього.
10 Любов же полягає не в тому, що ми полюбили Бога, а що він полюбив нас і послав Сина свого — примирення за гріхи наші.
11 Любі, коли Бог так полюбив нас, то й ми повинні один одного любити.
12 Бога ніхто ніколи не бачив. Коли ми любимо один одного, то Бог у нас перебуває, і його любов у нас досконала.
13 Що ми перебуваємо в ньому, і він у нас, ми пізнаємо з того, що він дав нам від Духа свого.
14 І ми бачили і свідчимо, що Отець послав Сина — Спаса світу.
15 Хто визнає, що Ісус — Син Божий, Бог у тому перебуває, і він у Бозі.
16 Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому.
17 Любов у нас звершується в тому, що ми маємо довір’я в день суду, бо як він є, так і ми в цьому світі.
18 Страху нема в любові, а, навпаки, досконала любов проганяє геть страх, бо страх має в собі кару, а хто боїться, той недосконалий у любові.
19 Ми любимо, бо він перший полюбив нас.
20 Коли хтось каже: «Я люблю Бога», а ненавидить брата свого, той не правдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить.
21 І таку ми заповідь одержали від нього: «Хто любить Бога, той нехай любить і брата свого.»
1 Кожен, хто вірує, що Ісус є Христос, той народився від Бога; і кожен, хто любить того, хто породив, той любить і того, хто народився від нього.
2 З цього пізнаємо, що любимо дітей Божих, коли Бога любимо й заповіді його виконуємо.
3 Це бо любов до Бога: берегти його заповіді. А заповіді його не тяжкі.
4 Бо все, що народжується від Бога, перемагає світ. І оце перемога, яка перемогла світ: віра наша.
5 А хто перемагає світ, як не той, хто вірує, що Ісус — Син Божий?
6 Це той, хто прийшов водою і кров’ю: Ісус Христос. І не водою тільки, а водою і кров’ю. І Дух свідчить, бо Дух то правда;
7 бо троє свідчать:
8 Дух, вода і кров, і оті троє — водно.
9 Коли приймаємо свідоцтво людське, то свідоцтво Боже більше. Таке бо свідоцтво Боже, що він нам свідчить про Сина свого.
10 Хто вірує в Сина Божого, той має в собі це свідоцтво. Хто не вірує в Бога, той неправдомовним його робить, бо він не вірить свідоцтву, яким Бог свідчить про Сина свого.
11 І ось це свідоцтво: Бог дав нам життя вічне, і це життя — у його Сині.
12 Хто має Сина, той життя має; хто ж Сина Божого не має, той життя не має.
13 Я вам писав це, щоб ви знали, що маєте життя вічне, — ви, що віруєте в ім’я Сина Божого.
14 І ось те довір’я, що ми маємо до нього: коли просимо щось, згідне з його волею, він вислухає нас.
15 І коли знаємо, що він вислухає нас, чого б ми не просили, то знаємо, що одержуємо те, що просили.
16 Коли хто бачить брата свого, який грішить гріхом не на смерть, нехай молиться, і він дасть йому життя, тим, що грішать не на смерть; бо є гріх, що веде на смерть, і я не за цей кажу, щоб молитися.
17 Всяка несправедливість — гріх, але є гріх, що не веде до смерти.
18 Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить. Але народжений від Бога береже себе, і лукавий його не чіпає.
19 Ми знаємо, що ми від Бога і що ввесь світ лежить у лихому.
20 Ми знаємо також, що Божий Син прийшов і дав нам розум, щоб ми Правдивого пізнали. Ми — у Правдивім, у його Сині Ісусі Христі. Він — правдивий Бог і життя вічне.
21 Дітоньки, бережіться ідолів!