ІІ Послання Апостола Павла до Солунян
1 Павло, Сильван та Тимотей солунській Церкві, що в Бозі, Отці нашім, і Господі Ісусі Христі.
2 Благодать вам і мир від Бога Отця і Господа Ісуса Христа!
3 Мусимо за вас, брати, повсякчас дякувати Богові, як воно й годиться, бо ваша віра зростає вельми й любов кожного з вас усіх до інших збільшується.
4 Тож ми самі хвалимося вами по Церквах Божих, вашою витривалістю і вірою в усіх переслідуваннях та напастях, які ви переносите.
5 То знак справедливого суду Божого, щоб ви стали гідними Царства Божого, за яке і страждаєте.
6 Така вже Божа справедливість: відплатити утисками тим, які утискають вас,
7 а вам, що утисків зазнаєте, відпочинок з нами, коли з’явиться з неба Господь Ісус з ангелами своєї сили,
8 у вогні полум’янім, щоб відплатити тим, які не знають Бога і не коряться Євангелії Господа нашого Ісуса.
9 Вони зазнають кари, — вічної погибелі, — віддалені від обличчя Господа і від його слави й могутности,
10 коли він прийде прославитися у своїх святих і появити себе того дня на подив усім, які увірували; бо ви увірували нашому свідченню для вас.
11 Тому молимося за вас повсякчас, щоб Бог наш учинив вас гідними покликання і щоб силою наповнив усю вашу відданість доброті та ділу віри;
12 щоб ім’я Господа нашого Ісуса звеличувалось у вас, а ви в ньому, за благодаттю Бога нашого і Господа Ісуса Христа.
1 Благаємо вас, брати, щодо приходу Господа нашого Ісуса Христа — коли ми зберемось до нього:
2 не дайте легко вивести себе з рівноваги, ані щоб вас тривожили харизмом, словом, чи листом, який нібито від нас, — що день Господній уже настає.
3 Нехай ніхто жадним способом не бентежить вас! Бо спершу настане відступство й виявиться чоловік безбожний, син погибелі,
4 той супротивник, який зноситься понад усе, що зветься Богом чи святощами, так що сяде сам у храмі Божім і видаватиме себе за Бога.
5 Хіба не пам’ятаєте, що коли я був між вами, я говорив вам про це?
6 І тепер знаєте, що саме стримує його з’явитись у часі своєму.
7 Так, тайна беззаконня орудує вже тепер. Лише тепер є той, хто його стримує, аж поки не буде усунений.
8 І тоді й з’явиться беззаконний, якого Господь Ісус умертвить духом уст своїх і знищить сяйвом приходу свого.
9 Поява бо того буде під діянням сатани з усякого роду силою, із знаками і з неправдивими чудами
10 та всяким брехливим обманом для тих, які гинуть, бо вони не прийняли любови правди, щоб їм спастися.
11 І тому Бог посилає їм силу, яка зводить їх вірити неправді, —
12 щоб засуджені були всі ті, які не увірували в правду, а милуються з неправедности.
13 А щодо нас, то ми за вас, брати, улюблені Господом, повинні завжди дякувати Богові, що Бог вибрав вас від початку, щоб ви спаслися освяченням Духа і вірою в правду,
14 до чого він вас і покликав благовіствуванням нашим, щоб ви придбали славу Господа нашого Ісуса Христа.
15 Тож стійте, брати, і тримайтеся передань, яких від нас навчилися чи то усно, а чи листовно.
16 Нехай же сам Господь наш Ісус Христос і Бог, Отець наш, що полюбив нас і дав нам у своїй благодаті втіху вічну й добру надію,
17 врадує серця ваші та зміцнить у всякім ділі й добрім слові.
1 А втім, молітеся, брати, за нас, щоб Господнє слово ширилося та звеличувалося, як і у вас,
2 і щоб ми визволилися від безпутніх та поганих людей, бо не в усіх — віра!
3 Господь же вірний і він вас зміцнить, і збереже від злого.
4 Ми певні в Господі щодо вас, що те, що ми наказуємо вам, ви чините й далі будете чинити.
5 Господь же нехай направить серця ваші на любов Божу й на Христову терпеливість.
6 А вам, брати, наказуємо в ім’я Господа нашого Ісуса Христа сторонитися кожного брата, який живе в ледарстві, а не за переданням, що ви його прийняли.
7 Самі бо знаєте, як треба нас наслідувати. Ми ж безладдя поміж вами не коїли,
8 ані не їли ні в кого дармо хліба, а вдень і вночі тяжко та гірко працювали, щоб не утруднювати з вас нікого.
9 Не тому, що не маємо на це права, а тому, щоб дати себе вам за зразок, щоб ви нас наслідували.
10 Бо коли ми були у вас, ми вам це наказали: Як хтось не хоче працювати, хай і не їсть.
11 Та проте чуємо, що деякі у вас живуть у ледарстві й не роблять нічого, тільки байдикують.
12 Таким то наказуємо і велимо Господом нашим Ісусом Христом спокійно працювати і споживати хліб, що самі заробили.
13 А ви, брати, не втомлюйтеся добро чинити.
14 Коли ж хтось не послухається нашого слова, що в цім листі, затавруйте такого й не приставайте з ним, йому на застидження.
15 Однак, за ворога його не вважайте, лише напоумте як брата.
16 Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завжди й усяким робом. Господь з усіма вами!
17 Привіт моєю, Павловою, рукою. Це знак у кожнім моїм посланні: так пишу.
18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами!