ІІ Послання Апостола Павла до Тимотея
1 Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, щоб звістувати обітницю життя, що в Христі Ісусі,
2 Тимотеєві, любому синові: благодать, милосердя і мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого.
3 Дякую Богові, якому я служу, як і мої предки, чистим сумлінням і згадую тебе безперестанно, вночі й удень у моїх молитвах;
4 згадуючи твої сльози, бажаю побачитися з тобою, щоб сповнитися радощами.
5 Пригадую собі ту щиру віру, що у тобі, яка перш була вселилась у твою бабуню Лоїду та у твою матір Евніку, а я певен, що й у тебе.
6 З тієї причини пригадую тобі, щоб ти оживив дар Божий, який у тобі через покладання рук моїх.
7 Бо Бог дав нам не духа страху, а сили, любови й поміркованости.
8 Тож не соромся свідоцтва Господа нашого, ні мене, його в’язня, але перенось труди зо мною для Євангелії, за допомогою Бога,
9 який спас нас і покликав святим покликом, не за наші діла, а за власним рішенням та благодаттю, що була нам дана в Христі Ісусі перед відвічними часами;
10 об’явлена ж була тепер через появу Спаса нашого Христа Ісуса, який знищив смерть і освітлив життя і нетління Євангелією,
11 що для неї встановлений я проповідником, апостолом та вчителем.
12 Власне, тому й терплю я оце, але не соромлюся, бо знаю, в кого я увірував, і я певен, що він спроможний зберегти моє передання на той день.
13 За правило візьми слова здорові, що їх ти чув від мене у вірі та любові, яка у Христі Ісусі.
14 Бережи добре передання за допомогою Духа Святого, який живе в нас.
15 Ти знаєш, що всі ті, які в Азії, між ними Фігел і Гермоген, від мене відвернулися.
16 Нехай Господь дасть милосердя домові Онисифора, бо він часто мене підкріплював, не соромивсь і моїх кайданів,
17 а бувши в Римі, шукав мене запопадливо і знайшов.
18 Хай Господь дасть йому знайти милосердя в той день. А скільки послуг він зробив мені в Ефесі, ти знаєш ліпше від мене.
1 Ти ж, мій сину, зміцнюйся у благодаті, що в Христі Ісусі.
2 А що ти чув від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, які будуть здібні інших теж навчити.
3 Отож, перенось труди й ти, як добрий воїн Христа Ісуса.
4 Ніхто, бувши воїном, не втручається у справи життя цього, якщо хоче догодити тому, хто його найняв на службу.
5 І коли хтось бореться, то не отримує вінка, якщо не бореться законно.
6 Рільникові, що працює, належиться першому користатися з плодів.
7 Збагни, що я говорю, а Господь дасть тобі розуміння у всьому.
8 Пам’ятай про Ісуса Христа, що воскрес із мертвих, з роду Давида, згідно з моєю Євангелією,
9 за яку я страждаю аж до кайданів, немов злочинець. Та слова Божого зв’язати не можливо.
10 Тому я все терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасіння, що в Христі Ісусі, з вічною славою.
11 Вірне слово: Коли ми з ним померли, то разом з ним будемо й жити.
12 Коли страждаємо, то з ним будемо й царювати. Коли його зрікаємося, то й він зречеться нас.
13 Коли не віруємо, він зостається вірним, бо сам себе зректися не може.
14 Про це нагадуй, заклинаючи перед Богом, щоб не сперечалися словами, — річ, ні на що непотрібна, хібащо слухачам на руїну!
15 Старайся виявити себе перед Богом випробуваним робітником, який не має чого червоніти, який добре настановлює словом правди.
16 А порожніх та нечестивих суперечок уникай, бо вони все більше провадять до безбожности,
17 і слово їхнє, немов пістряк, буде ширитися далі. До них належить Гіменей і Філіт,
18 які відхилилися від правди, говоривши, мовляв, воскресіння вже було, і тим руйнують віру в деяких.
19 Однак, стоїть міцна Божа основа, що має ось яку печатку: «Господь знає своїх», і — «Нехай відступить від неправди кожен, хто Господнє ім’я визнає».
20 А у великім домі є не тільки золотий та срібний посуд, але й дерев’яний та глиняний; інший на честь, а інший на нечестя.
21 Отже, як хтось очиститься від цього, буде посудом на честь, освяченим, корисним для господаря, готовим на всяке добре діло.
22 Утікай від пристрастей юнацьких; шукай справедливости, віри, любови, мира — разом з тими, що прикликають Господа чистим серцем.
23 А від дурних та безглуздих питань ухиляйся: сам бо знаєш, що вони породжують сварки.
24 Слузі ж Господньому слід бути не сварливим, а до всіх привітним, здібним навчати, терпеливим,
25 лагідно картаючим тих, що спротивляються; може Бог дасть їм колись покаяння, щоб вони спізнали правду
26 і виплуталися з тенет диявола, який схопив їх у полон — виконувати його волю.
1 Знай, що за останніх днів настануть скрутні часи,
2 бо люди будуть самолюби, грошолюби, зарозумілі, горді, наклепники, батькам непокірні, невдячні, безбожні,
3 без любови, непримирливі, осудливі, розбещені, жорстокі, недобролюбні,
4 зрадники, нахабні, бундючні, більше розкошолюбні ніж боголюбні,
5 - мають бо сповид побожности, сили ж її зреклися. І тих цурайся!
6 Бо то з таких походять ті, що влазять у доми і зводять жіноцтво, обтяжене гріхами, яке дається на повіддя різним пристрастям,
7 навчається ніби ввесь час, а ніколи дійти не може до зрозуміння правди.
8 Як Янній та Ямврій противились були Мойсеєві, так ці противляться правді, — люди зіпсованого розуму та невипробувані у вірі.
9 Але вони не підуть далі, бо їхнє безумство всім стане явним, як і отих було.
10 Ти ж слідував моїй науці, моїй поведінці, моїй настанові, вірі, довготерпеливості, любові, постійності,
11 у переслідуваннях, у стражданнях, які були спіткали мене в Антіохії, в Іконії та в Лістрі. Яких то переслідувань не переніс я на собі! А від усіх Господь мене визволив!
12 Та й усі, що побожно хочуть жити у Христі Ісусі, будуть переслідувані.
13 А лихі люди й дурисвіти будуть чим далі, тим до гіршого посуватися, зводячи інших, і самі зведені.
14 Ти ж тримайся того, чого навчився і в чому переконався. Відаєш бо, від кого ти навчився,
15 і вже змалку знаєш Святе Письмо, яке вірою у Христа Ісуса може тобі дати мудрість на спасіння.
16 Все Писання — надхненне Богом і корисне, щоб навчати, докоряти, направляти, виховувати у справедливості,
17 щоб Божий чоловік був досконалий, до всякого доброго діла готовий.
1 Я заклинаю тебе перед Богом і Христом Ісусом, який має судити живих і мертвих, на його появу та його Царство:
2 Проповідуй слово, наполягай вчасно і невчасно, картай, погрожуй, напоумлюй із усією терпеливістю та наукою.
3 Бо буде час, коли люди не знесуть здорової науки, але за своїми пожаданнями зберуть навколо себе вчителів, щоб уприємнювати собі слух,
4 і від правди відвернуть вухо, а повернуться до байок
5 Ти ж будь тверезим у всьому, знось напасті, виконуй працю євангелиста, виконуй твою службу.
6 Бо я вже готовий на ливну жертву, і час мого відходу настав.
7 Я боровся доброю борнею, скінчив біг — віру зберіг.
8 Тепер же приготований мені вінок справедливости, що його дасть мені того дня Господь, справедливий Суддя; та не лише мені, але всім тим, що з любов’ю чекали на його появу.
9 Старайся прийти до мене якнайскорше,
10 бо Димас мене покинув з любови до цього світу й пішов у Солунь; Крискент — у Галатію, Тит — у Далматію.
11 Один Лука зо мною. Візьми Марка й приведи з собою, бо він мені потрібний для служби.
12 Тихика я послав в Ефес.
13 Як будеш іти, то принеси плащ, що я залишив у Троаді в Карпа, і книги, а зокрема пергамени.
14 Олександер коваль накоїв мені силу лиха. Господь йому відплатить за його вчинками.
15 Стережись і ти його, бо він сильно був спротивився нашим словам.
16 При першій моїй обороні нікого не було при мені, всі мене покинули! Нехай їм то не буде пораховано!
17 Проте, Господь став при мені й підкріпив мене, щоб проповідь здійснилася через мене та щоб усі погани її чули, а я визволився з левиної пащі.
18 Господь звільнить мене від усякого лихого вчинку і спасе мене для свого небесного Царства. Йому слава на віки вічні! Амінь.
19 Вітай Прискиллу та Акилу й дім Онисифора.
20 Ераст зоставсь у Корінті, а Трофима я лишив хворим у Мілеті.
21 Постарайся прийти ще до зими. Вітають тебе Евбул, Пуд, Лін, Клавдія і всі брати.
22 Господь Ісус із твоїм духом. Благодать з вами!