EN

Послання Апостола Павла до Колосян

1Заголовок 1–2; подяка 3–8; молитва 9–14; першенство Христа 15–23; апостольські труди св. Павла 24–29

1 Павло, Божою волею, апостол Христа Ісуса, та брат Тимотей

2 святим у Колоссах і вірним братам у Христі: благодать вам і мир від Бога, Отця нашого!

3 Ми дякуємо Богові й Отцеві Господа нашого Ісуса Христа завжди молячися за вас,

4 відколи ми почули про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, що маєте до всіх святих,

5 задля надії, що вам збережена на небі, що про неї оповіщення ви нещодавно чули у проповіді Євангелії правди,

6 яка до вас прибула, і як у всьому світі дає плоди і зростає, так і у вас, від того дня, коли ви почули і спізнали благодать Божу в правді.

7 Ви навчилися від Епафра, нашого любого товариша в службі, який для вас є вірним Христовим слугою.

8 Він і виявив нам любов вашу духовну.

9 Тому й ми від того дня, коли почули, не перестаємо за вас молитися та просити, щоб ви дійшли до повного спізнання Божої волі в усякій мудрості та духовнім розумінні,

10 щоб жити вам життям, достойним Господа, і подобатися йому в усьому, приносячи плід у всякому доброму ділі і зростаючи у спізнанні Бога,

11 покріплені всякою силою завдяки його славній потузі, щоб осягнути всяку витривалість і довготерпеливість із радістю.

12 Дякуйте Отцеві, який зробив нас гідними мати участь у долі святих у світлі.

13 Він вирвав нас із влади тьми й переніс у царство свого улюбленого Сина,

14 в якому ми маємо відкуплення, прощення гріхів.

15 Він — образ невидимого Бога, первородний усякого створіння,

16 бо в ньому все було створене, що на небі і що на землі, видиме й невидиме: чи то престоли, чи господьства, чи начала, чи власті, все було ним і для нього створене.

17 Він раніш усього, і все існує в ньому.

18 Він також голова тіла, тобто Церкви. Він — начало, первородний з мертвих, так, щоб у всьому він мав першенство,

19 бо сподобалося Богові, щоб уся повнота перебувала в ньому

20 і щоб через нього примирити з собою все чи то земне, а чи небесне, встановивши мир кров’ю його хреста.

21 І вас самих, що колись були Богові чужі й вороги йому думкою та лихими вчинками, —

22 тепер він примирив на смертнім його тілі, щоб вас зробити святими, без плями та бездоганними перед собою.

23 Тільки ж перебувайте у вірі, утверджені та постійні, не відхиляючись від надії Євангелії, яку ви чули, проповідану всьому створінню, що під небом, а якої я, Павло, став слугою.

24 Тепер я радію стражданнями за вас і доповняю на моїм тілі те, чого ще бракує скорботам Христовим для його тіла, що ним є Церква;

25 якої я став слугою, згідно з розпорядженням Божим, даним мені заради вас, щоби звістувати повнотою між вами слово Боже,

26 оту тайну, заховану від віків та поколінь, але яка тепер відкрита для його святих.

27 їм Бог зізволив об’явити, яке то величне багатство цієї тайни між поганами, що є — Христос між вами, надія слави.

28 Його ми проповідуємо, настановлюючи кожну людину та повчаючи в усякій мудрості, щоб появити досконалою кожну людину у Христі.

29 Власне, для цього я і працюю, змагаючись його силою, яка діє в мені потужно.

2Павло непокоїться за віру колосян 1–7; пересторога від лжевчителів 3–8

1 Я хочу, щоб ви знали, яка в мене велика боротьба за вас і за лаодікеян та за всіх тих, що не бачили мене особисто, —

2 щоб потішити серця їхні, в любові з’єднані, збагатити повним розумінням для досконалого спізнання Божої тайни — Христа,

3 в якому сховані всі скарби мудрости і знання.

4 А кажу вам це, щоб ніхто не зводив вас обманливими доводами;

5 бо хоч я і відсутній тілом, але духом я з вами, і дивлюся з радістю на порядок у вас та на твердість вашої віри в Христа.

6 Як, отже, ви прийняли Господа Ісуса Христа, так у ньому перебувайте;

7 вкорінені в ньому, збудовані на ньому і зміцнені в тій вірі, якої ви навчились, поступаючи в ній наперед з подякою.

8 Вважайте, щоб ніхто вас не збаламутив філософією та пустим обманством, за людським переданням та за первнями світу, а не за Христом.

9 — У ньому бо враз з людською природою живе вся повнота Божества,

10 і ви причасні в тій його повноті. Він бо голова всякого начала і власти.

11 У ньому ви були й обрізані обрізанням нерукотворним, коли ви з себе скинули це смертне тіло, — обрізанням Христовим.

12 Поховані з ним у хрищенні, з ним ви разом також воскресли, вірою в силу Бога, який воскресив його з мертвих.

13 І вас, що були мертві гріхами й вашим необрізанням тілесним, — він оживив вас із ним, простивши нам усі провини.

14 Він знищив розписку, що була проти нас, що нас осуджувала, разом з приписами; він її зробив нечинною, прибивши до хреста;

15 а роззброївши начала і власті, він виставив їх на видовище, перемігши їх у ньому.

16 Нехай же нас ніхто не судить із-за їжі чи пиття, чи у справі свят, чи щодо новомісяця, чи суботи;

17 це — тінь наступних речей, а тіло — Христове.

18 Нехай ніхто вас не позбавляє нагороди — сповидною покорою і служінням ангелам: звертає бо всю увагу на привиди, порожньо надимається своїм тілесним розумом,

19 і не тримається голови, від якої все тіло, — суглубами та зв’язями об’єднане і зміцнене, — яке росте Божим зростанням.

20 А коли ви з Христом умерли для стихій світу, для чого, наче б ви ще в світі жили, піддаєтеся приписам:

21 «Не дотикайся, не куштуй, не рухай!»

22 Усе це нищиться від уживання його згідно з законами й навчанням людським.

23 Вони ж мають вигляд мудрости в добровільній службі, покорі та вмертвленні тіла, однак не мають іншої вартости, крім насичення тіла.

3Загальні приписи християнського життя

1 А коли ви з Христом воскресли, то шукайте того горішнього, де Христос перебуває, сівши по правиці Бога.

2 Думайте про горішнє, а не про земне.

3 Бо ви померли, і життя ваше поховане з Христом у Бозі.

4 Коли ж Христос, ваше життя, з’явиться, тоді й ви з ним з’явитесь у славі.

5 Умертвлюйте, отже, ваші земні члени: розпусту, нечистоту, пристрасті, лиху пожадливість, зажерливість — що є ідолопоклонство.

6 За все це падає гнів Божий на неслухняних.

7 Ви самі нещодавно поводилися так само, коли жили в тому.

8 Тепер же відкиньте й ви все те геть від себе: гнів, лютість, злобу, наклеп, сороміцькі слова з ваших уст!

9 Не говоріть неправди одне одному, бо ви з себе скинули стару людину з її ділами

10 й одягнулися в нову, що відновлюється до досконалого спізнання, відповідно до образу свого Творця.

11 Тим то немає грека, ні юдея, ні обрізання, ні необрізання, ні варвара, ні скита, ні невольника, ні вільного, а все й у всьому — Христос.

12 Вдягніться, отже, як вибрані Божі, святі й любі, у серце спочутливе, доброту, смиренність, лагідність, довготерпеливість,

13 терплячи один одного й прощаючи одне одному взаємно, коли б хтось мав на кого скаргу. Так, як Господь простив вам, чиніть і ви так само.

14 А над усе будьте в любові, що є зв’язок досконалости,

15 і нехай панує в серцях ваших мир Христовий, до якого ви були покликані, в одному тілі, та й будьте вдячні.

16 Слово Христове нехай у вас перебуває щедро: навчайтесь у всякій мудрості й напоумлюйте одні одних, співаючи Богові з подякою від свого серця псалми, гимни та духовні пісні.

17 І все, що б ви тільки говорили й робили, — все чиніть в ім’я Господа Ісуса, дякуючи Богові Отцеві через нього.

18 Жінки, коріться чоловікам, як воно в Господі личить.

19 Чоловіки, любіть жінок і не будьте прикрі супроти них.

20 Діти, слухайтеся батьків у всьому, бо це Господеві вгодне.

21 Батьки, не дратуйте дітей ваших, а то впадуть на дусі.

22 Раби, слухайтесь у всьому панів земних, працюючи не лише про людське око, щоб людям вподобатися, але у простоті серця, в Господнім острасі.

23 Усе, що тільки чините, робіть від душі, як для Господа, а не як для людей,

24 знаючи, що приймете від Господа нагороду — спадщину. Служіте Господеві Христові!

25 Хто кривдить, візьме відплату за те, що скривдив, без огляду на особу.

4Християнська праведність 1–6; привіти друзів 7–18

1 Пани, віддавайте слугам те, що справедливе й належне, знаючи, що й ви маєте пана у небі.

2 Будьте в молитві витривалі й чувайте на ній в подяці.

3 Моліться рівночасно і за нас, щоб Бог відчинив нам двері проповіді, щоб ми могли звістувати тайну Христову, за котру я в кайданах,

4 щоб я її оголосив, як мені треба говорити.

5 Поводьтеся мудро з тими, що назовні, використовуючи нагоду.

6 Ваша розмова нехай завжди буде люб’язна та приправлена сіллю, щоб знали, як треба вам кожному відповідати.

7 Щодо мене, то вас повідомить про все Тихик, любий брат, вірний слуга і співробітник у Господі.

8 Його я до вас, власне, на те й вислав, щоб ви довідалися про наші справи та щоб він утішив серця ваші,

9 разом з Онисимом, вірним та любим братом, котрий є з-між вас. Вони скажуть вам про все, що діється тут.

10 Вітає вас Аристарх, товариш мій у неволі, і Марко, небіж Варнави, — про нього маєте вказівки, — прийміть його, як до вас прийде; —

11 та Ісус, названий Юст. Вони, ті єдині з обрізаних — мої співробітники для царства Божого; вони стали відрадою для мене.

12 Вітає вас і Епафр, що з-між вас, слуга Ісуса Христа. Він завжди змагається за вас у молитвах, щоб ви стояли непохитно в досконалості й виконували волю Божу в усім.

13 Свідчу за нього, що він багато побивається за вами, а й за тими, хто в Лаодікеї та Гієраполі.

14 Вітає вас Лука, любий лікар, та Димас.

15 Вітайте братів у Лаодікеї і Німфана та його домашню Церкву.

16 І як цей лист буде прочитаний у вас, зробіть так, щоб він був прочитаний і в лаодікійській Церкві, а лист Лаодікеї щоб ви також прочитали.

17 Та скажіть Архипові: Вважай на службу, що прийняв від Господа, щоб її виконати.

18 Привіт моєю, Павловою, рукою. Пам’ятайте про мої кайдани. Благодать хай буде з вами!