Книга Езри

1 А першого року перського царя Кира, щоб справдилось Господнє слово через уста Єремії, розбудив Господь дух перського царя Кира, і він звелів оповістити по всьому своєму царстві словом і навіть письмом:

2 «Так каже Кир, перський цар: Господь, Бог неба, дав мені всі царства на землі й повелів мені збудувати йому дім у Єрусалимі, що в Юдеї.

3 Хто з вас із його народу, — хай його Бог буде з ним, — поїде до Єрусалиму, що в Юдеї та збудує дім Господа Бога Ізраїля, того Бога, що в Єрусалимі.

4 Всім же, що зосталися (живими), по всіх краях, де б вони не жили, люди кожного краю допоможуть їм сріблом, золотом та іншим добром і худобою, а й добровільними датками на дім Бога, що в Єрусалимі.»

5 І піднялись голови родин Юди та Веніямина, священики й левіти, всі ті, в яких Господь надхнув духа, щоб іти будувати дім Господній, що в Єрусалимі.

6 І всі їхні сусіди допомагали їм срібним посудом, золотом, іншим добром, худобою й дорогими речами, не рахуючи усяких добровільних дарів.

7 Цар же Кир виніс посуд дому Господнього, що Навуходоносор забрав був з Єрусалиму та склав у дім своїх божків.

8 Виніс його Кир, перський цар, (і здав) на руки Мітридата, скарбника; а цей передав його Шешбацарові, юдейському князеві.

9 Ось число його: 30 золотих полумисків, 1000 срібних полумисків, 29 ножів,

10 тридцять золотих жбанів, 410 срібних жбанів, і 1000 іншого посуду.

11 Всього посуду, золотого та срібного, 5 400. Усе це взяв Шешбацар з собою, як відсилано виселенців з Вавилону в Єрусалим.

1 Оце люди з области, що вийшли з переселенчої неволі, що їх вавилонський цар Навуходоносор виселив був у Вавилон і що повернулись у Єрусалим та в Юдею, кожен у своє місто.

2 Вони прийшли з Зоровавелом, Ісусом, Неемією, Сераєю, Реалаєю, Мардохаєм, Білшаном, Міспаром, Бігваєм, Рехумом та Бааною. Число мужів народу Ізраїльського:

3 синів Пароша 2172; —

4 синів Шефатії 372; —

5 синів Араха 775; —

6 синів Пахат-Моава, з потомків Ісуса та Йоава 2812; —

7 синів Елама 1254; —

8 синів Затту 945; —

9 синів Закхея 760; —

10 синів Бані 642; —

11 синів Бевая 623; —

12 синів Азгада 1222; —

13 синів Адонікама 666; —

14 синів Бігвая 2056; —

15 синів Адіна 454; —

16 синів Атера з роду Єзекії 98; —

17 синів Бецая 323; —

18 синів Йорага 112; —

19 синів Хашума 223; —

20 синів Гіббара 95; —

21 синів з Вифлеєму 123; —

22 мужів з Нетофи 56; —

23 мужів із Анатоту 128; —

24 з Азмавету 42; —

25 з Кіріятаріму, Кефіри та Беероту 743; —

26 з Рами та Геви 621; —

27 мужів із Міхмасу 122; —

28 мужів із Бетелу та Аї 223;

29 синів із Нево 52; —

30 синів із Магбішу 156; —

31 синів із другого Еламу 1254; —

32 синів із Харіму 320; —

33 синів із Лоду, Хадіду й Оно 725; —

34 синів із Єрихону 345;

35 синів із Сенаї 3630.

36 Священиків: синів Єдаї, з дому Ісуса, 973; —

37 синів Іммера 1052; —

38 синів Пашхура 1247; —

39 синів Харіма 1017.

40 Левітів: синів Ісуса та Кадмієла, з роду Годавії, 74.

41 Співців: синів Асафа 128.

42 Воротарів: синів Шаллума, синів Атера, синів Талмона, синів Аккува, синів Хатіти, синів Шовая — всього 139.

43 Нетінеїв: синів Ціхи, синів Хасуфи, синів Таббаота,

44 синів Кероса, синів Сіяги, синів Падона,

45 синів Левана, синів Хагави, синів Аккува,

46 синів Хагава, синів Самлая, синів Ханана,

47 синів Гіддела, синів Гахара, синів Реаї,

48 синів Реціна, синів Некоди, синів Газзама,

49 синів Уззи, синів Пасеаха, синів Бесая,

50 синів Асни, синів Меуніма, синів Нефісіма,

51 синів Бакбука, синів Хакуфи, синів Хархура,

52 синів Бацлута, синів Мехіди, синів Харші;

53 синів Баркоса, синів Сісери, синів Тамаха,

54 синів Неціяха, синів Хатіфи.

55 Сини слуг Соломона: сини Сотая, сини Соферета, сини Перуди,

56 сини Яали, сини Даркона, сини Гіддела,

57 сини Шефатії, сини Хаттіла, сини Похерета — Гацваїма, сини Амі.

58 Всього нетінеїв і синів слуг Соломона 392.

59 А оце ті, що вийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, з Керуву, з Аддану, з Іммеру, та не могли сказати про дім своїх батьків і потомків, чи вони з Ізраїля:

60 сини Делаї, сини Товії, сини Некоди, 652.

61 А з синів священиків: сини Ховаї, сини Гаккоца, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочок Барзіллая з Гілеаду та став зватись їхнім іменем.

62 Ці шукали свого родовідного списка, але його не знайдено; і через те їх виключено від священства,

63 і правитель сказав їм, щоб вони не їли з пресвятих речей, доки не настане священик для Урім і Туммім.

64 Усієї громади загалом було 42 360 душ, —

65 крім слуг їхніх і служниць їхніх, яких було 7337, а між ними співців та співачок 200, —

66 коней їхніх 736, їхніх мулів 245, —

67 верблюдів їхніх 435, ослів 6720.

68 Декотрі з голів родин, прийшовши до Господнього дому, що в Єрусалимі, жертвували добровільно на дім Божий, щоб наново поставити його на своєму місці.

69 Вони дали, по своїй змозі, до скарбниці на ведення роботи 61 000 драхм золота й 5000 мін срібла та 100 священицьких риз.

70 І осілися священики, левіти, дехто з народу, співці, воротарі й нетінеї в своїх містах, увесь Ізраїль у своїх містах.

1 Як настав сьомий місяць, а сини Ізраїля були в своїх містах, зібрався народ, як один чоловік, в Єрусалимі.

2 Тоді Ісус, син Йоцадака, і брати його священики, і Зоровавел, син Шеалтіела та брати його, взяли й збудували жертовник Богові Ізраїля, щоб приносити на ньому всепалення, як написано в законі Мойсея, чоловіка Божого.

3 І вони поставили жертовник на його ж давніх підвалинах; і хоч боялись тубільних народів, проте заходилися приносити на ньому всепалення Господеві, всепалення вранці й увечорі.

4 Справили також і свято Кучок, як написано, і влаштували щоденні всепалення в належному числі, призначеному на кожний день;

5 а далі повсякчасне всепалення, всепалення нового місяця й усіх посвячених Господеві свят, і від кожного, хто добровільно жертвував дар Господеві.

6 З першого дня сьомого місяця почали приносити всепалення Господеві, а тоді підвалини храму не були ще покладені.

7 Видано було гроші каменотесам і теслям; а сидонянам і тирійцям харч, напої й олію, щоб приставляли кедрину з Ливану морем у Яффу, з дозволу на те Кира, перського царя.

8 Другого ж року після свого приходу до дому Божого в Єрусалим Зоровавел, син Шеалтієла, та Ісус, син Йоцадака, й інші брати їхні, священики та левіти, й усі ті, що прибули з полону в Єрусалим, поклали початок і настановили левітів від двадцятьох років і вище, щоб завідували роботою дому Господнього.

9 І стали Ісус, його сини і його брати, Кадмієл і його сини та сини Юди, як один, завідувати тими, що робили роботу в домі Божім, а й сини Хенадада зо своїми синами та братами, левітами.

10 І тоді, як мулярі закладали підвалини Господнього храму, поставлено священиків у ризах, із сурмами, і левітів, синів Асафа, з кимвалами, щоб славити Господа, за постановою Давида, царя Ізраїля.

11 І заходилися вони співати на переміну, хвалити й дякувати Господеві, «бо він добрий, бо його милість до Ізраїля вічна», і ввесь народ кричав сильним голосом, прославляючи Господа за те, що закладались підвалини Господнього дому.

12 Багато ж із священиків і левітів та голів родин, старих уже, що бачили перший храм, плакали вголос, як закладано в них на очах цей храм, а багато викликувало з радощів щосили,

13 так що не можна було розрізнити в народі радісних криків від людського плачу, бо народ сильно кричав, і голос його чути було здалека.

1 Коли ж вороги Юди та Веніямина почули, що поворотці з полону будують храм Господеві, Богові Ізраїля,

2 то прийшли до Зоровавела й до голів родин та й сказали їм: «І ми хочемо будувати з вами, бо, як ви, так і ми звертаємось до вашого Бога й приносимо йому жертви від часів Асархаддона, асирійського царя, що перевів нас сюди».

3 Але Зоровавел та Ісус і інші голови родин Ізраїля сказали їм: «Не будувати вам разом із нами дому Богові нашому; але ми самі будуватимемо (його) Господеві, Богові Ізраїлевому, як велів нам цар Кир, цар перський.»

4 І заповзялися люди того краю знеохочувати юдейський народ і перешкоджати йому будувати.

5 Вони підкуплювали проти нього радників, щоб у ніщоту обернути задумане ним діло, за ввесь час життя Кира, перського царя, і аж до царювання Дарія, перського царя.

6 І за царювання Ксеркса, на початку його царювання, написали вони обвинувачення на мешканців Юдеї та Єрусалиму.

7 За часів Артаксеркса написали Бішлам, Мітридат, Тавеел і інші їхні товариші до перського царя Артаксеркса, і лист був написаний арамійськими буквами та арамійською мовою.

8 Рехум, правитель, та Шімшай, писар, написали листа проти Єрусалиму до царя Артаксеркса такого змісту:

9 «Рехум, правитель, та Шімшай, писар, та інші їх товариші, перські судді, перські урядовці, аркваї, вавилоняни, сузанці, еламійці,

10 та інші народи, що їх переселив Аснаппар, великий та славний, і осадив у самарійських містах та в інших місцевостях за рікою»;

11 ось відпис листа, що вони йому послали: «Цареві Артаксерксові — слуги твої, люди за рікою, і ось

12 нехай буде відомо цареві, що юдеї, які вийшли від тебе, прийшли до нас у Єрусалим та й відбудовують це бунтівниче й лихе місто, й мури наново виводять і підвалини вже поклали.

13 Нехай же буде відомо цареві, що як це місто буде відбудоване й мури будуть наново виведені, вони не будуть платити ні данини, ні податків, ні мита, і царська скарбниця потерпить від того шкоду.

14 А що ми їмо сіль із царського палацу й не можемо дивитись на зневагу супроти царя, послали ми, щоб повідомити царя.

15 Нехай пошукають у літописній книзі твоїх батьків, і ти знайдеш у тій книзі літописній і довідаєшся, що це місто — місто бунтівниче й шкідливе царям та краям, і що в ньому з давніх-давен чиняться бунти, за що й зруйновано те місто.

16 Ми сповіщаємо царя, що коли це місто буде відбудоване й будуть виведені наново мури, то через те не посідатимеш ти нічого за рікою.»

17 Цар послав таку відповідь: «Рехумові, правителеві, і Шімшаєві, писареві, та іншим їхнім товаришам, що живуть у Самарії і в інших місцевостях за рікою — мир. А ось:

18 листа, що ви прислали до нас, прочитано виразно передо мною.

19 І від мене вийшов приказ, і шукали і знайшли, що це місто з давніх-давен піднімалось на царів, і що в ньому чинились бунти й повстання,

20 і що в Єрусалимі були царі могутні, які володіли всім краєм за рікою, і що їм плачено данину, податки й мита.

21 Дайте, отже, наказ, щоб ті люди припинили роботу та щоб це місто не відбудовувано, доки від мене не вийде наказ.

22 Будьте ж обережні, щоб не зробити в тому якогось недогляду, бо інакше зло збільшиться на шкоду царям.»

23 Скоро відпис листа царя Артаксеркса прочитано перед Рехумом та Шімшаєм писарем і їхніми товаришами, вони поквапно вирушили в Єрусалим до юдеїв і силою та міццю припинили їхню роботу.

24 Тоді припинено роботу при Божому домі, що в Єрусалимі, й була вона припинена аж до другого року царювання перського царя Дарія.

1 Але пророки, Аггей і Захарія, син Іддо, пророкували юдеям, що були в Юдеї та в Єрусалимі, іменем Бога Ізраїля, що був над ними.

2 Тоді Зоровавел, син Шеалтіела, та Ісус, син Йоцадака, встали й заходилися (далі) будувати дім Божий в Єрусалимі, і з ними були пророки Божі та їм допомагали.

3 В той час прийшли до них Татнай, правитель заріччя, і Шетар-Бознай та їхні товариші й так сказали їм: «Хто дав вам дозвіл будувати дім цей і докінчувати цю будівлю?»

4 І ще їм сказали: «Які то ймення тих людей, що будують будівлю?»

5 Але око їхнього Бога було над юдейськими старшими, тож їм не боронено, аж доки справа не дійде до Дарія й доки не прийде письмо в цій справі.

6 Відпис листа, що послав Татнай, правитель заріччя, і Шетар-Бознай та їхні перські товариші, що за рікою, до царя Дарія;

7 у звіті, що вони послали до нього, так було написано: «Дарієві цареві — цілковитий мир!

8 Нехай буде відомо цареві, що ми ходили в Юдейську країну, до дому великого Бога. Його будують з величезного каміння й дерево вкладають у його стіни, і робота ця робиться старанно й поступає добре в їхніх руках.

9 Тоді ми поспитали тих старших і сказали їм так: Хто дав вам дозвіл будувати дім цей і кінчати цю будівлю?

10 Ми їх запитали також про їхні ймення, щоб дати тобі знати, записавши ймення тих людей, які у проводі в них.

11 А вони відповіли нам такими словами: Ми слуги Бога неба та землі й відбудовуємо дім, що був збудований багато років тому, а будував і завершив його великий цар Ізраїля.

12 Тому що наші батьки розгнівали Бога неба, він віддав їх у руки Навуходоносора, вавилонського царя, халдея; а він зруйнував цей дім і виселив народ у Вавилон.

13 Але першого року вавилонського царя Кира, дав цар Кир наказ відбудувати цей дім Божий,

14 та й посуд дому Божого, золотий і срібний, що Навуходоносор забрав був із храму в Єрусалимі й переніс у храм, що в Вавилоні, цар Кир забрав назад із храму, що в Вавилоні, й передав Шешбацарові, якого настановив начальником

15 і якому сказав: Візьми цей посуд, йди та віднеси його в храм, що в Єрусалимі, і нехай відбудують дім Божий на своєму місці.

16 Тоді цей Шешба-цар прийшов, заклав підвалини дому Божого в Єрусалимі, і від того часу й досі будується він, і ще не скінчений.

17 Отже, коли така царева воля, нехай пошукають у царській скарбниці, там у Вавилоні, чи справді цар Кир дав наказ будувати цей дім Божий у Єрусалимі, і царське про це веління нехай пришлють до нас.»

1 Тоді ж цар дав наказ, щоб шукати в книгозбірнім домі, де складано скарби, в Вавилоні.

2 І знайшли в Ахметі, в замку, що в країні Мідії, один сувій, в котрому так було написано: «Про пам’ять.

3 Першого року царя Кира дав цар Кир наказ про дім Божий, що в Єрусалимі: хай буде відбудований дім, де б приношувано жертви і палено на його честь офіри; заввишки буде він 60 ліктів і завширшки 60 ліктів;

4 рядів з великого каміння хай буде три, а з дерева один ряд; кошти ж нехай видають із царського дому.

5 Та й посуд дому Божого, золотий і срібний, який Навуходоносор забрав був із храму, що в Єрусалимі, і переніс у Вавилон, нехай повернеться назад і буде віднесений у храм, що в Єрусалимі, на своє місце, а ти його зложиш в домі Божому.»

6 «Отож, Татнаю, начальнику заріччя, й Шетар-Бознаю, з вашими перськими товаришами, що за рікою, здалеку держіться від того.

7 Лишіть у спокої роботу при цьому домі Божому; нехай юдейський князь і юдейські старші відбудовують цей дім Божий на його місці.

8 А ось від мене дається наказ про те, що маєте робити для юдейських старших при відбудові цього дому Божого: з царського майна, що походить із податків за рікою, нехай виплачують точно кошти тим людям, без зволікання.

9 І чого потрібно для всепалення на честь Бога неба — телят, баранів, ягнят, пшениці, соли, вина й олії, на розпорядження священиків, що в Єрусалимі, — нехай їм видають день-у-день, без проволоки,

10 щоб вони приносили приємні Богові неба жертви й молилися за життя царя та його синів.

11 Від мене ж дається наказ: коли хто змінить цю постанову, нехай вирвуть стовп з його дому, і нехай його на ньому повісять і приб’ють, а дім його нехай за те буде обернений у руїну.

12 І нехай Бог, що оселив там своє ім’я, скине кожного царя й народ, що простягнув би свою руку, щоб змінити це на шкоду того дому Божого, що в Єрусалимі. Я, Дарій, наказав! Нехай воно буде пильно виконано.»

13 Тоді Татнай, начальник заріччя, Шетар-Бознай і їхні товариші зробили точно так, як звелів цар Дарій.

14 І старші юдейські будували щасливо далі, заохочені пророцтвами Аггея, пророка, та Захарії, сина Іддо. І збудували вони й скінчили за волею Бога Ізраїля, й за волею Кира, і Дарія, й Артаксеркса, перських царів.

15 І завершили той дім третього дня місяця Адара, шостого року царювання царя Дарія.

16 І тоді сини Ізраїля, священики й левіти та інші поворотці з полону справили з радістю посвячення цього дому Божого.

17 А при посвяченні дому Божого принесли в жертву 100 волів, 200 баранів, 400 ягнят та як покутну жертву за всього Ізраїля, 12 козлів, за числом поколінь Ізраїля.

18 Настановили також і священиків за їхніми відділами і левітів за їхніми чергами на службу Божу в Єрусалимі, як написано в книзі Мойсея.

19 Потім чотирнадцятого дня першого місяця поворотці з полону справили Пасху,

20 бо священики й левіти очистились, усі до одного, й усі були чисті, і зарізали Пасху для всіх поворотців з полону, для своїх братів священиків і для себе.

21 І їли сини Ізраїля, поворотці з полону, й усі, що відокремились від нечистот народів краю, щоб разом із ними шукати Господа, Бога Ізраїля.

22 І так справили з радістю свято опрісноків протягом сімох день, бо Господь звеселив їх і прихилив до них серце асирійського царя, щоб укріпити їхні руки для відбудови дому Бога, Бога Ізраїля.

1 Після цих подій, за царювання Артаксеркса, перського царя, Езра, син Сераї, сина Азарії, сина Хілкії,

2 сина Шаллума, сина Цадока, сина Ахітува,

3 сина Амарії, сина Азарії, сина Мерайота,

4 сина Зерахії, сина Узія, сина Буккія,

5 сина Авішуа, сина Пінхаса, сина Єлеазара, сина Арона первосвященика, —

6 цей Езра вийшов з Вавилону. Був же він книжник вправний у законі Мойсея, що його дав Господь, Бог Ізраїля А тому, що рука Господа, Бога Бого, була над ним, цар дав йому все, чого він забажав.

7 І пішли до Єрусалиму декотрі з синів Ізраїля, із священиків, левітів, співців, воротарів і нетінеїв — сьомого року царя Артаксеркса.

8 Він (Езра) прийшов у Єрусалим п’ятого місяця — сьомого ж року того царя.

9 Бо першого дня першого місяця був початок виходу з Вавилону, а першого дня п’ятого місяця прийшов він у Єрусалим, тому що добродійна рука його Бога була над ним,

10 і то тому, що Езра звернув своє серце на те, щоб вивчати закон Господній і виконувати його, й навчати в Ізраїлі постанов і права.

11 А оце відпис письма, що його дав цар Артаксеркс Езрі священикові й книжникові, книжному в словах заповідей і постанов Господніх щодо Ізраїля:

12 «Артаксеркс, цар над царями, Езрі священикові, вчителеві закону Бога неба, мир і т. д. А ось:

13 від мене вийшов наказ, щоб у моєму царстві кожен з народу Ізраїля, з його священиків та його левітів, хто бажає йти в Єрусалим, ішов з тобою,

14 бо ти посланий від царя й сімох його дорадників, щоб наглядати за Юдеєю та Єрусалимом щодо закону Бога твого, що в твоїй руці,

15 і щоб занести срібло та золото, що цар та його дорадники добровільно пожертвували Богові Ізраїля, який перебуває в Єрусалимі,

16 і все срібло та золото, що ти знайдеш по всій вавилонській країні, разом з добровільними дарами від народу й священиків, які вони доброхітно пожертвують на дім Бога свого, що в Єрусалимі.

17 Тож старанно накупи за ці гроші волів, баранів, ягнят і хлібних приносів до них та ливних жертв, і принеси їх на жертовнику дому Бога вашого, що в Єрусалимі.

18 З рештою ж срібла та золота зробите те, що за волею вашого Бога, тобі й твоїм братам, здасться добрим зробити.

19 Посуд, що тобі даний до служби в домі Бога твого, постав перед Богом у Єрусалимі.

20 Інше ж, потрібне для влаштування дому Бога твого, видадуть тобі з дому царських скарбів.

21 А від мене, царя Артаксеркса, дається наказ усім скарбничим, що за рікою, зробити точно все, чого вимагатиме від вас Бзра священик, учитель закону Бога неба:

22 срібла до 100 талантів, пшениці до 100 кор, вина до 100 батів, олії до 100 батів, а соли без міри.

23 Все, що звелено Богом неба, має робитись пильно для дому Бога неба, щоб не впав гнів на царство, царя та його синів.

24 Крім того, подаємо вам до відома, що ні на кого із священиків, левітів, співців, воротарів, нетінеїв і слуг цього дому Божого не можна накладати ні данини, ні податків, ні мита.

25 А ти, Езро, за мудрістю Бога твого, якою володієш, настанови урядовців та суддів, щоб вони судили ввесь народ за рікою, всіх тих, що знають закони Бога твого, — тих же, що їх не знають, навчи.

26 А хто не буде пильно виконувати закон Бога твого й царський закон, того нехай негайно засудять чи то на страту, чи на вигнання, чи на грошову кару, чи на тюрму.»

27 Благословен Господь, Бог батьків наших, який вклав у серце цареві цю думку, щоб прикрасити дім Господній, що в Єрусалимі,

28 і який прихилив до мене ласку царя і його дорадників та всіх могутніх князів царя! І я набрав духу, бо рука Господа, Бога мого, була надо мною, й зібрав я родоначальників Ізраїля, щоб пішли зо мною.

1 Оце голови родин і родовід тих, що вийшли зо мною з Вавилону за царювання Артаксеркса:

2 з синів Пінхаса — Гершом; з синів Ітамара — Даниїл; з синів Давида — Хаттуш;

3 з синів Шеханії; з синів Пароша — Захарія, і з ним записаних у родовідні списки — 150 чоловік;

4 з синів Пахат — Моава Елеоенай, син Зерахії, і з ним 200 чоловік;

5 з синів Затту Шеханії, син Яхазіела, і з ним 300 чоловік;

6 з синів Адіна, Евед, син Йонатана, і з ним 50 чоловік;

7 з синів Елама, Ісая, син Аталії, і з ним 70 чоловік;

8 з синів Шефатії, Зевадія, син Михаїла, і з ним 80 чоловік;

9 з синів Йоава, Овдія, син Єхієла, і з ним 218 чоловік;

10 з синів Баннія Шеломіт, син Йосифії, і з ним 160 чоловік;

11 з синів Бевая, Захарія, син Бевая, і з ним 28 чоловік;

12 з синів Азгада, Йоханан, син Гакаттана, і з ним 110 чоловік;

13 з синів Адонікама, згодом прибулі, й оце їхні ймення: Еліфелет, Єїел і Шемая, і з ними 60 чоловік;

14 з синів Бігвая, Утай та Завуд, і з ними 70 чоловік.

15 Я їх зібрав коло ріки, що вливається в Агаву, і там простояли ми табором три дні, і як я переглянув народ і священиків, не знайшов там із синів Леві нікого.

16 Тоді я послав по Еліезера, Арієла, Шемаю, Елнатана, Яріва, Елнатана, Натана, Захарію й Мешуллама — провідних мужів, і по Йоаріва та Елнатана — учителів.

17 І дав я їм наказ для Іддо, голови над місцевістю Касіфія, і вклав їм в уста слова, що мали говорити до Іддо та його братів — нетінеїв у місцевості Касіфії, щоб вони привели нам прислужників для дому нашого Бога.

18 І привели вони до нас, бо добродійна рука Бога нашого була над нами, розумного чоловіка, з синів Махлі, сина Леві, сина Ізраїлевого, тобто Шеревію та його синів і його братів, 18 душ, —

19 і Хашавію й з ним Ісаю з синів Мерарі, і братів його та їхніх синів, двадцять;

20 а з нетінеїв, що їх призначив був Давид та князі до послуги левітам, 220 нетінеїв, усіх призначених за йменням.

21 Там же коло ріки Агави оповістив я піст, щоб нам упокоритись перед Богом нашим та просити в нього щасливої дороги для себе, для наших дітей та для всього нашого майна,

22 бо мені було сором прохати в царя супроводу та кіннотчиків, щоб захистити нас від ворога в дорозі; бо ми, говоривши з царем, сказали: «Рука нашого Бога над усіма тими, що його шукають їм на добро, але його сила й гнів його на всіх тих, хто його покидає.»

23 Постили ми ото й просили Бога нашого про те, й він вислухав нас.

24 Тоді вибрав я 12 із головних священиків: Шеревію, Хашавію і з ними десятьох з братів їхніх,

25 і відважив їм срібло, золото й посуд, — дари для дому Бога нашого, що їх дали: цар, його дорадники, князі його та всі ізраїльтяни, які там були.

26 Відважив я, отже, їм на руки: срібла 650 талантів, срібного посуду на 100 талантів,

27 золотих чаш — 20 по 1000 драхм, і 2 посудини з кращої блискучої міді, дорогої, як золото.

28 Я сказав їм: «Ви посвячені Господеві, й посуд святий, і срібло та золото — добровільний дар Господеві, Богові батьків ваших.

29 Бережіть же його невсипуще, доки не здасте на вагу перед головними священиками, левітами й головами родин Ізраїля в Єрусалимі, в кімнатах дому Господнього.»

30 Тоді священики й левіти забрали зважене срібло, золото та посуд, щоб нести його в Єрусалим, в дім Бога нашого.

31 А рушили ми від ріки Агави дванадцятого дня першого місяця, щоб іти в Єрусалим, і рука Бога нашого була над нами й спасала нас від руки ворога й тих, що на нас засідались у дорозі.

32 Прийшовши в Єрусалим, перебули ми там три дні.

33 Четвертого ж дня зважене срібло, золото й посуд у домі Бога нашого переважено на руки Меремота, сина Урії, священика; а з ним був Єлеазар, син Пінхаса, з ними же Йозавад, син Ісуса, і Ноадія, син Бінуя, левіти.

34 Все було почислено й зважено та й записано все в той же таки час.

35 Сини неволі, що повернулися з вигнання, принесли на всепалення Богові Ізраїля 12 волів за всього Ізраїля, 96 баранів, 77 ягнят та 12 козлів у жертву за гріх — усе це на всепалення Господеві.

36 Вони передали царський наказ царським сатрапам та начальникам заріччя, а ці підтримували народ і дім Божий.

1 По закінченні приступили до мене старшини, мовивши: «Народ Ізраїля, священики й левіти не відділились від народів цих країв з їхніми мерзотами: від ханаанян, хеттитів, перізіїв, євусіїв, аммоніїв, моавитян, єгиптян та аморіїв,

2 бо побрали їхніх дочок за себе й за своїх синів і змішали святе сім’я з народами країв, і в цьому злочині рука старшин і правителів була перша.»

3 Почувши ці слова, роздер я на собі одежу й плащ, рвав на голові й на бороді волосся й сидів смутний.

4 І зібрались коло мене всі, що боялись слів Бога Ізраїля через злочин переселенців, я ж сидів сумний до вечірньої жертви.

5 А під час вечірньої жертви підвівсь я з мого смутку й, у розірваній одежі та плащі, впав на коліна й зняв руки свої до Господа, Бога мого.

6 і промовив: «Боже мій! Я соромлюсь і стидаюсь підвести обличчя моє до тебе, Боже мій, бо беззаконня наші розмножились понад нашу голову, і провина наша сягає аж до неба.

7 Від часів батьків наших ми у великій провині аж по цей день, за беззаконня наші ми були видані, ми, царі наші й священики наші, в руки царів чужоземних, під меч, у полон, на грабунок, на ганьбу, як воно і є нині.

8 А тепер на короткий час зійшло на нас милосердя від Господа, Бога нашого, і він зберіг наш останок і дав нам сталий осідок у святому своєму місці, тоді як Бог наш прояснив наші очі та дарував нам трохи життя в нашім рабстві,

9 бо ми раби, але й в нашім рабстві не покинув нас Бог наш. Він прихилив до нас ласку перських царів, щоб дати нам ожити, здвигнути дім Бога нашого, відбудувати його руїни й вивести нам мури в Юдеї та в Єрусалимі.

10 А тепер — що нам сказати, Боже наш, після цього? Ми бо покинули твої заповіді,

11 що ти заповідав через слуг твоїх пророків, казавши: Земля, куди ви йдете, щоб заволодіти нею, земля, нечиста брудом народів тих країв, та мерзотами, якими вони її сповнили від кінця до кінця в своїй нечистості.

12 Тож не видавайте ваших дочок за синів їхніх, ні дочок їхніх не беріть за синів ваших, і не шукайте миру з ними й їхнього добра повіки, щоб вам укріпитись і споживати добро цієї землі та передати її в спадщину дітям вашим повіки.

13 А після всього, що прийшло на нас за наші лихі вчинки та за наші великі провини, — хоч ти, Боже наш, не покарав нас за мірою беззаконь наших, а дав нам таке спасіння, як оце, —

14 невже ж ми знову будемо заповіді твої порушувати та ріднитись із оцими мерзенними народами? Чи ти ж не розгніваєшся на нас так, що цілком нас знищиш і не зоставиш нам у живих ні решти, ні останку?

15 Господи, Боже Ізраїля! Ти справедливий: тому ми й зосталися живими, як воно й є нині. Ось ми перед тобою в наших беззаконнях, бо через них не можна встоятись перед тобою.»

1 Коли Езра так молився й сповідався, плачучи й припадаючи ниць перед домом Божим, зібралась коло нього дуже велика громада ізраїльтян, чоловіків, жінок і дітей, і народ плакав ревними сльозами.

2 Тоді промовив Шеханія, син Єхієла, з синів Елама, і сказав до Езри: «Ми стали невірні перед нашим Богом, взявши за себе чужосторонніх жінок з-поміж народів краю, але є ще надія для Ізраїля в тому.

3 Зробім, отже, союз із Богом нашим, що за радою мого пана й тих, що шанують заповіді Бога нашого, ми відпустимо всіх жінок і всіх дітей, що від них народились, згідно з вимогами Божих заповідей, та щоб було зроблено по закону!

4 Встань, бо ця справа належить до тебе, а ми з тобою. Мужньо берись до справи!»

5 Устав Езра й звелів старшинам над священиками, левітами й усьому Ізраїлеві поклястись, що вони так зроблять, як сказано. І вони поклялись.

6 Тоді Езра встав з-перед дому Божого й пішов у кімнату Йоханана, сина Еліяшіва, і переночував там. Хліба не їв він і води не пив, бо сумував через провину переселенців.

7 І оповістили по Юдеї й по Єрусалимі всім переселенцям зібратись у Єрусалим,

8 а хто б не прийшов за три дні, то присудом начальників і старших усе його майно мало б бути відібране, сам же він мав би бути вилучений з громади переселенців.

9 І зібралися за три дні всі мужі Юди та Веніямина в Єрусалимі. Було це дев’ятого місяця, двадцятого дня місяця. Ввесь народ сидів на майдані коло дому Божого й тремтів так із-за цієї справи, як і від дощу.

10 Тоді став Езра священик і сказав до них: «Ви провинились, узявши собі чужосторонніх жінок, і збільшили гріх Ізраїля.

11 Тож тепер віддайте честь Господеві, Богові батьків ваших і вволіть його волю: відлучіться від народів краю й від чужосторонніх жінок.»

12 Уся громада відповіла й голосно сказала: «Ми зробимо так, як ти сказав.

13 Але народу багато й пора дощова, і годі надворі стояти. Та й діла цього не на один день і не на два, бо нас багато нагрішило в цьому.

14 Нехай наші старшини зостануться замість усієї громади й усі в наших містах, що взяли за себе чужосторонніх жінок, нехай приходять сюди в призначений час із старшими кожного міста й його суддями, доки не відвернеться від нас палючий гнів Бога нашого за цю річ.»

15 Тільки Йонатан, син Азаела, й Яхзія, син Тікви, противилися цьому, а Мешуллам та левіт Шавтай підтримували їх.

16 І так зробили поворотці з полону: вибрано Езру священика й мужів — голів над родинами за батьківськими домами, усіх призначених за іменами, і першого дня десятого місяця вони засіли, щоб розбирати справу;

17 а до першого дня першого місяця впоралися з усіма чоловіками, що взяли за себе чужосторонніх жінок.

18 Із священицьких синів, що взяли за себе чужосторонніх жінок — із синів Ісуса, сина Йоцадака та його братів — знайшлися: Масея, Еліезер, Яріб і Гедалія,

19 які поданням руки зобов’язались виправити своїх жінок і принести в жертву барана за свою провину;

20 з синів Іммера: Ханані і Зевадія;

21 з синів Харіма: Масея, Елія, Шемая, Єхієл та Уззія;

22 з синів Пашхура: Еліоенай, Масея, Ізмаїл, Натанаїл, Йозавад та Еласа.

23 З левітів: Йозавад, Шімеї, Келая, він же Келіта, Петахія, Юда та Еліезер.

24 Зі співців: Еліяшів; з воротарів: Шаллум, Телем, та Урі.

25 З ізраїльтян, із синів Пароша: Рамая, Їззія, Малкія, Міямін, Єлеазар, Малкія та Беная;

26 з синів Елама: Маттанія, Захарія, Єхієл, Авді, Єремот та Елія;

27 з синів Затту: Еліоенай, Еліяшів, Маттанія, Єремот, Завад та Азіза;

28 з синів Бевая: Йоханан, Хананія, Заббай та Атлай;

29 з синів Бані: Мешуллам, Маллух, Адая, Яшув, Шеал і Єрамот;

30 з синів Пахат — Моава: Адна, Келал, Беная, Масея, Маттанія, Бецалел, Біннуй та Манассія;

31 з синів Харіма: Еліезер, Їшія, Малхія, Шемая, Симеон,

32 Веніямин, Маллух, Шемарія;

33 з синів Хашума: Матнай, Маттатта, Завад, Еліфелет, Єремай, Манассія, Шімеї;

34 з синів Бані: Маадай, Амрам та Уел,

35 Беная, Бедая, Келугу,

36 Ванія, Меремот, Еліяшів,

37 Маттанія, Матнай та Яасай,

38 Бані, Бінуй, Шімеї,

39 Шелемія, Натан та Адая,

40 Махнадвай, Шашай, Шарай,

41 Азарел, Шелеміягу, Шемарія,

42 Шаллум, Амарія, Йосиф;

43 з синів Нево: Єїел, Маттатія, Завад, Звіна, Яддай, Йоіл, Беная.

44 Усі ці взяли собі чужосторонніх жінок, а тепер відпустили вони їх із дітьми.